Адміністрація гуртожитку Ковельського ПТУ №5 показала, в яких умовах живуть учні. Обережно ФОТО

22 Січня 2015, 08:00

6000

На сайті «Kowel.com.ua» в понеділок опубліковано лист за підписом «Ініцітивна група учнів ПТУ №5 Ковеля», в якому наведені шокуючі факти про місцевий навчальний заклад та гуртожиток.

Лист навіть за анонімним підписом зчинив фурор насамперед серед керівництва закладу, яке наочно хотіло продемонструвати, що не все так погано. Зустріч відбулася за добу після публікації листа у вказаний ними час. Тобто було достатньо часу, щоб провести генеральне прибирання у стінах гуртожитку. Такий висновок можна зробити хоча б із фото, що зроблене до піблікації листа.

Вікна у гуртожитку і справді дерев’яні. Також варто звернути увагу, що не всюди вціліло скло. Опалення у цей день не було. Як пояснив директор ПТУ Євген Кобченко, виникли певні проблеми, щось прорвало. Батареї у кімнатах були абсолютно холодні, проте, як бачимо, кілька кватирок відчинені. В такий спосіб, очевидно, деякі учні хотіли продемонструвати, як їм спекотно в кімнатах з холоднісінькими батареями (на провітрювання це не схоже, аже вікна були прочинені протягом усього часу, як ми були в гртожитку - близько 1,5 год.).

Людмила Козел – заступник директора, яка неодноразово згадувалася в листі, – зібрала учнівське «курівництво» ПТУ та гуртожитку, які, як один, запевняли, що кожне слово в листі – брехня. Учні розповіли, що їм досить тепло, що жодних випадків суїциду не було і що озброєних людей в гуртожитку ніколи не бачили.

Проте наприкінці зустрічі вихователь гуртожитку Віра Гоздецька говорила про чи то один, чи то два негативних випадки, які трапилися в другій декаді вересня або/і жовтня (не зрозуміло чи вихователь доповнювала, чи уточнювала). Віра Панасівна виправдовувалася тим, що це був тільки початок навчального року, тому передбачити щось ні вона, ні хтось інший не могли. (Вихователь під час попередньої розмови з учнями та керівництвом присутня не була). Окрім того, Віра Панасівна розповіла про свою наполегливу працю на благо гуртожитку та учнів, що тут проживали, протягом 41 року.

Нам показали по кілька кімнат на другому та третьому поверхах. В усіх кімнатах, де ми були, зроблені ремонти. В деяких кімнатах були нові ліжка (не так давно керівництво придбало 28 ліжок на суму 30 тисяч гривень), в деяких старі – ще залізні.

Шафи усюди старі. У тих кімнатах, де живуть четверо людей, найбільш вірогідно вони замалі. У деяких проблеми з полицями.

У гуртожитку є меблевий куточок, придбаний за майже 5 тисяч гривень, а також три вертикальні жалюзі (ціна 3 тисячі 400 гривень). Натомість туалет в жахливому стані, має "доісторичний" вигляд і кабінки розділені лише перегородками, навіть дверей між ними немає.

В гуртожитку облаштовані кімнати самопідготовки та відпочинку (на фото, де м’який куток), зовнішній стан яких досить гарний. Щоправда не вдалося ніде застати когось із учнів.

В гуртожитку і справді немає душу. Є гаряча вода, яка нагріта в бойлері. Щоправда кімнатка, де розташований бойлер, навіть під час нашого візиту на запрошення була зачинена. Ключі - у коменданта, яка відчинила кімнату, щоб ми її побачили, і зачинила назад.

Деякі вмивальники потребують ремонту. На фото зображений цілий ряд непрацюючих вмивальників. Вихователь пояснила, що вони для «сімейних», які теж живуть в гуртожитку. Але просто «сімейні» не поспішають їх ремонтувати. Тому весь поверх, ймовірно, користується тими вмивальниками, що розміщені обабіч стіни навпроти.

Під кінець зустрічі, бесідуючи з вихователем гуртожитку, натрапили на хлопця. Його, як виявилося, висилили з гуртожитку за бійку, проте згодом поселили назад.

Також, будучи на другому поверсі, ми зустріли стареньку бабусю, яка, найбільш вірогідно, проживає теж в гуртожитку. Що б вона там робила ще? Керівництво надало «Калькуляцію на оплату за проживання в гуртожитку ПТУ №5 м. Ковель з 01.01.2015 р.», за котрою в гуртожитку проживає 62 так звані сімейні людини. Щоправда документ чомусь без жодного підпису та печатки.