У Ковелі доріжку біля майбутнього пляжу викладають неякісною бруківкою

Голова громадської організації «Спортивний клуб «Ковель» і тренер Волинської обласної ДЮСШ інвалідів Сергій Панасюк (на фото – крайній зліва) повідомив наше видання про дефектну бруківку, яку робітники не дуже якісно викладають на березі водосховища, там, де має бути рекреаційна зона. На знак протесту він навіть заблокував своїм автомобілем таку «роботу». На берег прийшли деякі громадські активісти, аби його підтримати, приїхали сюди поліцейські та представники влади.

Як відомо, ініціатором будівництва цієї рекреаційної зони є депутат Верховної Ради Степан Івахів.

«В минулому році на День Ковеля Степан Петрович подарував місту сертифікат на 2 мільйони гривень для облаштування Набережної Герої. Ми тоді ще не уявляли, якою вона буде. Але вирішили, що це має бути не місце скорботи, а простір, який надихатиме на оптимізм, додаватиме ковельчанам сил та натхнення. Згодом до нас надійшла пропозиція від міського голови [Олега Кіндера] – об’єднати зусилля і зробити повноцінну зону відпочинку, якої немає навіть у Луцьку», – каже в інтерв’ю тележурналістам директор благодійного фонду Степана Івахіва «Патріоти Волині» Денис П’ятигорець.

Куди спрямувала «івахівські» гроші місцева влада, схильна до різних махінацій, – широкому загалу невідомо. Можливо, за надані благодійним фондом кошти градоначальство придбало ось цю щербату бруківку?

«Перед початком чемпіонату України з веслування тут почали викладати цю бруківку. Я забив на сполох, бо вона надзвичайно неякісна, вищерблена. Маю фотознімки бруківки, яка є в рекреаційних зонах у Польщі, то в порівнянні з нашою – небо і земля. Сюди на водосховище треба депутатів, міського голову. Громаду не хочуть чути! Це наш такий «тихий» страйк проти безладу», – мовив Сергій Панасюк біля свого автомобіля.

«Ви не згідні із забудовою бруківкою?» – поцікавився в нього працівник поліції.

«Так. У першу чергу, бруківка неякісна. По-друге, нераціональне використання, як мені стало відомо, бюджетних коштів. І третє, не враховуються інтереси громадських формувань», – відповів Сергій Панасюк.

«А проводилися громадські слухання з цього проекту?» – спитав спецкор волинської газети «Вільна думка» Микола Силюк.

«Ну звичайно. Тим займався Прокопів [заступник міського голови Ігор Прокопів] цим питанням», – вказав на «крайнього» начальник управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства виконкому Ковельської міської ради Віталій Донець, яке «щедро» поводиться з бюджетними коштами, нещодавно «вгативши» за світлофор третину мільйона без проекту і кошторису.

«Ніяких громадських слухань не було! Ніхто ні в кого нічого не запитував!» – заперечив громадський активіст Сергій Котік.

Він з обуренням розповів, як його, учасника двох Майданів, два дні тому під час розмови обматюкав високопосадовець. На запитання журналіста Миколи Силюка: «Хто саме?», Сегій Котік дав тверду відповідь: «Кіндер».

«Моя пропозиція така: біля водосховища має бути не бруківка чи асфальт, а травичка і дерева. У місті є багато проблем, на вирішення яких потрібні гроші, а їх тут «закопують». Повинні були провести громадське обговорення. Не треба нищити те, що потрібно для громади», – апелював до чиновника Сергій Котік і рукою показував, де владою роздані «наділи» під приватне житлове будівництво.

На місце події приїхав перший заступник міського голови Михайло Гетьманта консультант мера Юрій Конащук. Почувши від Котіка, як той на водосховищі займається бігом, Михайло Олександрович досить грубо, що абсолютно не личить посадовцю такого рангу, просто насміявся з громадського активіста.    

«То ти тут бігом займаєшся? Ох ти спеціаліст-бігун! Олімпійський чемпіон! Он та сторона є – бігай там. Там сторона. Бігай там. І по кругу. По пєрєсєчьонной мєсності. Ти мені розказуєш, що таке бігати!» – «видав» розгнівану тираду перший «зам» Олега Кіндера.

У відповідь Сергій Котік сказав хамуватому «чинуші», скільки сотень підписів зібрав проти приватної забудови біля водосховища.

«Та де ти їх збирав?! Ти приведи мені сюди тих людей. Він збирав…», – продовжував глузувати над активістом Михайло Гетьман.

Напруга підвищувалась: Котік згадав про Майдан, мовляв, хіба за такі ідеали боролись, а Гетьман сказав, що він теж там був, але це викликало невдоволення у Котіка.

«Ти там в штабі сидів! О, молодець – вийдеш ранком побритий, чистенький, одеколоном чути. Хто тебе знає, де ти бував. І поки ми на барикадах були, ви тут біля водосховища землю роздали», – привселюдно пан Котік «брив» пана Гетьмана.

«Серьожа, проснись! Проснись!» – затараторив Михайло Олександрович.

Між емоційними співрозмовниками почався спір: за якої влади на водосховищі роздали землю? Котік стверджував, що це було за міського голови Олега Кіндера, а Гетьман заперечував, нібито все почалося раніше, коли мером був Сергій Кошарук.

«Якби «Батьківщина» не проголосувала тоді, то землю тут сесія не віддала би в приватні руки. А ви дружно голосували за забудову прибережної смуги. Кіндер все пороздавав!» – нагадав Сергій Котік, дорікнувши Михайлові Гетьману, який за минулої каденції був секретарем міської ради.

Суперечка між чиновником і громадським активістом тривала.

«Ти розберися спочатку, а тоді говори. Чуєш? Нє? Я тобі кажу: я за свої слова відповідаю – при Кошаруку там жодного участка не дали», – «випалив» раптом Михайло Олександрович. – «Ну і шо? Кругом винна Батьківщина?! Що ти до Батьківщини лізеш?»

«Так. Це ваша «Батьківщина». Кіндер все пороздавав», – втокмачував йому пан Котік.

«Батьківщина», – твердив за ним пан Гетьман.

«Ваша «Батьківщина». Земля, справедливість, любімо Україну… Це ваші лозунги на виборах», – соромив Сергій Котік.

«Ти чуєш себе?!» – знервовано казав Михайло Гетьман.

«Я себе чую, а ти – безсовісний», – мовив Сергій Іванович.

«А вони гроші вкладають у таку бруківку», – долучився до «гарячої» розмови Сергій Панасюк.

«Партія «Батьківщина», де тут подітись. Дурний був. При першому Майдані я йшов за Юлю Тимошенко, життя був готовий віддати за неї. А вони мене грабують! Безсовісні!» – продовжував «чихвостити» місцеву «біло-сердечну» владу Сергій Котік.

У цей час Юрій Конащук, який «прогримів» із ларьком під магазин, та журналіст Микола Силюк почали один одного фотографувати.

«Коля, успокойся. Успокойся. Невже нема чим більше зайнятися?!» – закривався від об’єктиву газетяра модним апаратом консультант мера.

«Нерви не треба псувати було. Треба було порадитися нормально з громадою. Коли Майдан закінчився, то Ігор Ярославович [Ігор Прокопів] через два-три тижні збирав громадські організації, активістів: а як-то робити це, а як робити те. А тепер? А навіщо!?» – дивується хитрому чиновництву Сергій Панасюк.

«Михайло Олександрович, то були проведені громадські слухання чи ні?» – звернувся журналіст Микола Силюк до першого заступника міського голови.

«Іди звідси», – тихо, але зле буркнув пан Гетьман.

«Так були чи ні? Михайло Олександрович, були чи ні?» – допитувався Силюк.

«Іди спочатку прочитай, що таке громадські слухання і для чого вони є», – знову нервувався перший «зам».

«Ну…», – зробив паузу спецкор «Вільної думки».

«Іди розберися, а потім будеш мені тоді нукати, питатися», – поставив «крапку» Михайло Гетьман.

Але це ще не «крапка» в даній історії…