Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Реформа самоврятування: чому децентралізація – це про гроші
11:00 05.12.2016
551

Уже другий рік влада намагається передати кошти в управління місцевим громадам, але не всі кинулися цим користатися. Більшість сільрад досі вичікують.

ДЕРЖАВНІ ПРЯНИКИ «ПЕРШАЧКАМ»

На Волині на початковому етапі реформи ще у 2015-му утворилися Устилузька, Зимненська (Володимир-Волинський район), Голобська, Велицька (Ковельський район), Смолигівська (Луцький район). Шацька громада постала у 2016-му. Зовсім недавно, у вересні, «запустилася» Люблинецька ОТГ. Незабаром вибори голів громад, а отже, повноцінне їх функціонування і гроші з держбюджету отримають Поворська і Дубова громади (Ковельський район), Прилісненська (Маневицький район), Павлівська, Поромівська та Литовезька (Іваничівський район),Княгининівська громади (Луцький район).

«Мені довірили головувати в об’єднаній громаді з 17 сіл, у якій 6200 жителів. Зміни йдуть на краще після об’єднання. Але для людей ще багато залишається невідомого у новій реформі місцевого самоврядування загалом і в нашій роботі. Тому 500 примірників щомісячного «Вісника Зимненської громади» ми безкоштовно роздаємо жителям», – розповідає голова Зимненської об’єднаної територіальної громади В’ячеслав Католик.

У планах Католика – відкрити і власний інформаційний інтернет-ресурс. Розповідати справді є про що. Після об’єднання у Зимненській ОТГ запрацювало відділення Центру надання адміністративних послуг. Загальний бюджет громади виріс у 10 разів у порівнянні з сукупним бюджетом усіх громад до об’єднання. Питання освіти по селах об’єднаної громади вирішено: майже усі школи повнокомплектні, і грошей для них вистачає. Закриють лише одну малокомплектну школу за умови закупки шкільного автобуса для дітей, які там навчаються. Громада має хоч і невеликий, але бюджет розвитку, який дозволяє планувати майбутнє.

Про те, що у «першому вагоні» поїзда децентралізації значно зручніше, ніж в інших, переконалася й Устилузька об’єднана територіальна громада, яка разом із Зимненською була в числі перших ОТГ в Україні.

«Ми з головами сільрад вирішили: не можна чекати змін на верхах, треба щось робити своїми силами, – розповів глава громади і мер Устилуга Віктор Поліщук в інтерв’ю газеті «Сегодня». – Пішли на децентралізацію і не прогадали. Отримали 8,8 мільйона гривень інфраструктурної субвенції, поділили між сільрадами. До об'єднання у них бюджет був триста тисяч, а після кожен отримав по мільйону».

До субвенцій і держпідтримки Устилуг поставився по-хазяйськи. Ремонти в школах і дитсадках – пластикові вікна, двері, заміна газових котлів на твердопаливні. На це пішло 70% з тих 8,8 млн. Решта – на водопостачання. Замінюють водопроводи, модернізують напірні башти. Почали й ремонт комунальних доріг, при чому ще в минулому році – завдяки змінам до Податкового та Бюджетного кодексів, які дали місцевому бюджету можливість отримувати акцизний збір.

Голобська ОТГ отримала 5 мільйонів гривень на інфраструктуру і 3,1 мільйона гривень на зміцнення навчальної бази опорної школи, створеної на базі школи в Голобах і філій.

«8 мільйонів на рівному місці. Он сусіди не об’єдналися і мають «дулю з маком». Якби не об’єднання, де ж громада отримала б 8 мільйонів?», – розповідав голова Голобської ОТГ Сергій Гарбарук для ІА «Волинські новини».

НЕ ДОТАЦІЯМИ ЄДИНИМИ

Децентралізацію уже встигли охрестити «реформою нашого самоврятування». Справа в тім, що досі місцеве самоврядування було дуже обмежене. Аби щось зробити, місцевій владі треба мати на це кошти, але фактично ресурсів не було. Ті податки, що сплачували підприємства і жителі, чи не повністю забирали в держказну. Далі з Києва чиновники вирішували, кому і скільки дати. Часто рішення, чи дати на місцеві потреби гроші, приймали через «відкат». На всіх рівнях: у міністерствах, в обласних адміністраціях, районних. Насправді в Україні існувало не самоврядування, а корупційна вертикаль.

Реформа місцевого самоврядування передбачає передачу повноважень і коштів громадам. Тож місцеві бюджети матимуть не тільки дотації, а частку від загальнонаціональних податків. Можна буде залучати інвестиції, не чекаючи дозволу з Києва. Вирішувати, чи ремонтувати школу, утеплювати дитячий садочок, де лагодити дорогу, чи треба купити на кілька сіл пожежну машину.

Тепер органи місцевого самоврядування самостійно відповідають за шкільну і дошкільну освіту, охорону здоров’я первинного рівня (поліклініки, фапи), заклади культури, благоустрій – освітлення вулиць, стан доріг, прибирання, громадський порядок і багато інших важливих повсякденних питань. Тобто доведеться самим рахувати свої гроші і думати: вигідно утримувати школу на 10 дітей чи таки краще завезти їх у найближчу середню, чи опалювати 10 ФАПів замість одного укомплектованого тощо.

Експерт Реанімаційного пакету реформ Іван Лукеря підрахував, що об’єднання громад дозволило збільшити власні доходи бюджетів на одного жителя відповідної території з 288 грн до 955 грн, тобто майже втричі. Допомогу громадам держава обіцяє виділяти упродовж 5 років. Далі ж громади повинні заробляти на себе самостійно. І тут є важливий момент:

«Держава не буде підтримувати створення фінансово неспроможні громади. Так, на Волині спершу планували утворити 74 ОТГ, але після аналізу їхньої спроможності Кабмін погодив лише 52 громади. Там, де об’єдналися без фінансового підґрунтя, а це поки що є можливим, дотації не бачити», – пояснив заступник голови Волинської облдержадміністрації Сергій Кошарук.

Наталка ПАХАЙЧУК

Інфографіка Дмитра АВРАМЕНКА


Коментарі
18 листопада
Сьогодні
Вчора
16.11.2017
15.11.2017
14.11.2017
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин