За мене свічки ставили: ковельчанин розповів про бій на Світлодарській дузі

Боєць 54-ої окремої механізованої бригади Валерій на псевдо «Гонта» з Ковеля розповів про бій на Світлодарській дузі.

Про це на своїй сторінці у Facebook написала журналістка Громадського Анастасія Станко, – пише ВАР.

«Знайомтесь, це Валєра. Але всі його називають «Гонта». «Гонта» у боях на Світлодарській дузі витягнув пораненого і вбив кількох бойовиків. Ми зустрілись з ним на нулі на цій самій Світлодарській дузі. Його розповідь з перших вуст про те, як все насправді було.

«Гонту» Громадське пам’ятає ще з донецького аеропорту. На диспетчерській вишці він провоював безвилазно місяць. Поки сидів там – пройшло чотири ротації бійців ЗСУ. (Гонта був добровольцем з «Правого сектору»)» – йдеться у повідомленні.

За словами Анастасії Станко, у ковельчанина немає жодної нагороди від 2014-ого року, окрім однієї волонтерської.

Чоловіка оголосили мертвим у цьому бою.

За його словами, те, що він пережив – дитячі забавки порівняно з тим, що пережила його дружина. Мовляв, сказала, що поки мене не побачить його живим – не заспокоїться.
«Хотілось би написати: будь як Валєра. Але мало хто з нас зможе, як Валєра», – написала журналістка.

За словами волинянина, він з товаришами помітив, що зі сторони сепаратистів йдуть військові, ймовірно, розвідка, тоді українські артилеристи почали по них стріляти.

«Було прийняте рішення нашим командуванням піти в контратаку на цю развєдку. Видвинулися дві групи. Другою групою командував «Шайтан». Він поставив нас в передовий дозор «Ефу» і мене. Ми йшли самі перші, за нами продвігалася група. Десь до кінця лісу оставалося метрів п’ятнадцять, «Шайтан» дав команду піждати його. Він підтягнувся з «Медиком» і з «Кіндером», і ще з одним бійцем до нас і ми опріділили ситуацію. Він вийшов на рацію, нас підтримала артилерія, тому що там на муравєйніку, по нам стріляли знизу. І спереду почали пулємьоти стріляти. Був плотний пулємьотний огонь, але під час перезарядки ми проскочили по ямках. Я з «Ефою» проскочив, а потім він до нас проскочив («Шайтан» – ред.). Він наказав зайняти мені оборону біля дороги, «Кіндера» посадив тримати поле, а «Дісней» із «Ефою» були біля нього», – пригадує ковельчанин.

За його словами, зв’язку з основною групою, яка йшла за ними і лежала в лісі, не було. Тож керівник його групи вирішив повертатися до неї в ліс. Військовий «Шайтан» пробіг близько п’ятнадцяти метрів по лісу і його обстріляли з кулемету. Ковельчанин послав бійців «Ефу» та «Медика» відтягнути командира групи, однак в одного з них теж поцілили з кулемету, пробивши дві ноги.

«Ми оставалися з «Кіндером». Так, як вдвох тримати позицію ми не могли, я кажу «Кіндеру»: давай будемо відходити, по дорозі заберемо ранєних. Він побіг перший, я ще кинув з підствольника гранату, пустив дві очєрєді і побіг за ним. Я пробіг «Ефу», тільки підбігати до «Шайтана», в нього влучає ще дві кулі, він розвернувся і посинів. Ну й я сказав «Медику»: давай будемо забирати «Ефу». Тільки встав на ноги – «Медик» ранений впав. «Ефа» кричав: не забирайте мене, бо вже я бачив, як група вибігла за вами, я тут розберуся сам, забирайте кого можете. Я поставив «Кіндера», щоб нас прикривав, а «Діснея» закинув собі на плечі і він легенько прихрамував за мною, отак і посунув його», – розповідає чоловік.

Він розповів, що було важко, бійці були виснажені, бо в обидва боки йшли у повному спорядженні. Коли військові зайшли вглиб лісу, то у двох землянках на них чекали сепаратисти, які планували взяти їх в полон. Однак, через роботу артилерії, терористи сховалися.

По дорозі Валерія позбирав документи сепаратистів. Один з них був з Ростова-на-Дону 1977 року народження, а в другий був зі Світлодарська і мав український і «днрівський» паспорти.

Після того, як ковельчанин здав командуванню знайдені документи, прийняв душ, виспався та повернувся на ту саму позицію.

Чоловік каже, що його батькам і дружині в Ковелі повідомили, що він загинув.

«За мене свічки ставили. Мої батьки в обморок попадали, жінка думала, що повіситься», – розповів він.