Ковель: вшанували загиблих під Волновахою

22 Травня 2017, 18:00
2907

Три роки тому на Волинь прийшла страшна звістка зі сходу України. Волноваха увірвалася у нашу свідомість болем втрат, сльозами розпачу і лишила по собі глибоке горе.

Тоді на Донеччині бойовики розстріляли бійців 51-ї механізованої бригади, загинули 18 військовослужбовців. Більшість з яких – волиняни. Біля Волновахи обірвалось життя ковельчанина Олександра Артемука, – йдеться в повідомленні Ковельської міської ради.

Сержант Олександр Іванович Артемук — один із тих, хто вважав захист своєї Вітчизни не просто обов’язком, а й справою честі. Саме так говорив він рідним, коли допомагав Майдану. Він не раз їздив у Київ, відвозив зібрані для майданівців гроші та речі. Переживання за долю України, почуття патріотизму посилювалися від думки, що у нього підростає двоє синів — Максим та Іван, для яких хотілося кращої долі у своїй державі... Саме тоді, як протистояння на Майдані набували дедалі більшого суспільно-політичного значення, сім’я Олександра поповнилася довгоочікуваною донечкою Даринкою, котрій наприкінці травня 2014 року виповнилося чотири місяці...

У перші дні оголошення мобілізації Олександр пішов до військкомату. І вже незабаром отримав повістку. Троє неповнолітніх дітей, мабуть, могли б стати причиною для того, аби не йти до лав Збройних сил України. Проте Олександр не став шукати легкого шляху. Рідні пригадують його слова: «Якщо я не піду, ви жсамі мене поважати не будете». Найважче було дружині Валентині. Мабуть, не варто й казати, чому. Та вона поважала вибір чоловіка. Тепер важко усім — дружині, дітям, батькам, рідним та друзям. Усім, хто знав Олександра. Він був хорошою людиною, зразковим сім’янином, турботливим сином і братом, вірним другом.

Народився й виріс у Ковелі, закінчив загальноосвітню школу № 2, згодом — професійно-технічне училище № 5. Пішов в армію. Строкову службу проходив у Севастополі. У званні сержанта повернувся додому і став облаштовувати власне життя. Працював водієм, займався приватним бізнесом. Створив чудову сім’ю. Щасливе життя родини обірвала звістка про напад терористів на блокпост 51-ї механізованої бригади, в якій служив Олександр. Він загинув 22 травня... Йому було лише 36. Указом Президента України від 04.06.2015 року Олександр Артемук нагороджений медаллю «Зихиснику Вітчизни» (посмертно)

На жаль, за час проведення антитерористичної операції, ще п’ятнадцять мешканців нашого міста та району не повернулися до рідних домівок.

На меморіалі Слави, де встановлено стелу пам’яті на честь наших земляків – загиблих учасників АТО, сьогодні прийшли їх рідні, представники міської та районної влади, військові побратими, молодь, духовенство, аби згадати всіх поіменно та вшанувати пам'ять тих, хто віддав своє життя за єдину, незалежну Україну, за мир на рідній землі.

Ковельчани хвилиною мовчання вшанували пам’ять хлопців, яких сьогодні немає серед нас. Поминальну панахиду за тими, хто віддав життя за Україну, відслужив благочинний Ковельського міського деканату УПЦ КП протоієрей Анатолій Александрук із духовенством.

На завершення заходу присутні поклали квіти до підніжжя стели героям.










Коментарі
23 Травня 2017, 14:23
Пйотр бойовий офіцер з Маскви!!!Після твого коментаря я також зрозумів,що ти звичайний контрацептив (гандон).Смерть російським окупантам!!!
24 Травня 2017, 01:35
На жаль не вшановується пам'ять ковельчанина Білоуса Олександра Севастяновича 20.12.1966 року народження, який добровольцем пішов захищати Україну. Під час виконання бойового завдання при проведенні антитерористичної операції 05.09.2014 року в районі "Веселої Гори" Луганської області загинув разом з іншими добровольцями та військовослужбовцями (в кількості до одного взводу). З останків тіл було взято зразки ДНК та їх було поховано у місті Старобільську, кожній могилі надано пор'ядковий номер та складена схема захоронення. До завершення проведення впізнання чи отримання висновку судово-медичної експертизи щодо ідентифікації загиблих, рахувати їх, що зникли безвісті. Мама живе в однокімнатній квартирі по вул. Незалежності в м. Ковелі не може уже вийти з помешкання і не вірить, що сина немає в живих. Третій рік виглядає і чекає, що Саша приїде і зайде до неї.
24 Травня 2017, 02:51
Білоус Олександр Севастянович колишній есбіст, який пішов воювати в складі "айдару" ДОБРОВІЛЬНО.
24 Травня 2017, 12:08
если мне не изменяет память, он учился в седьмой школе, классом старше, потом поступил в летное училище......
Коментар
25/04/2024 Четвер
25.04.2024