Волонтер розповіла про дітей з центру соціально-психологічної реабілітації
Волонтер розповіла про необхідність підтримки дітей, які перебувають в центрі соціально-психологічної реабілітації, що знаходиться у Ковелі, в мікрорайоні Сільмаш.
«Жителі Ковеля, як правило, дуже люблять та цінують своє місто. Ми наближені до Європи, в нас комфортно, відносно чисто та охайно, люди забезпечені та можуть дозволити собі гарно відпочити (знайдіть хоча б вільне місце у кафе), одягнутись та непогано харчуватись. Це як мінімум», – пише Кристина Гусева на своїй сторінці у Фейсбук.
«Чи знаєте, що поряд з нами, а саме в Ковелі, живуть ті, для кого проста любов, увага і підтримка, є неймовірною розкішшю? Ті, чиї долі не такі прихильні до них, як хотілося б і вони не отримують елементарного: любові, лагідного слова, ніжності й тепла?
Багато хто в місті взагалі не чув про цей центр, хоча він діє вже з 2008 року. І сьогодні там перебувають близько 40 дітей, віком від 3 до 18 років. Його призначення – це тривале (стаціонарне) перебування дітей, які опинились у складних життєвих обставинах.
Дітки, які там живуть знаходяться в дуже важкому стані (це моя особиста думка). Я говорю не про умови їх життя, про це в іншій статті. Я говорю про те, що центр, це як перевалочна база для них. Це невизначеність, адже це і не дитячий будинок і не притулок, а тимчасове утримання, до вирішення їх подальшої долі. Невідомість і невизначеність дуже лякає навіть дорослих та сформованих людей. А ви уявіть як важко та страшно дітям?!
Хоча багато для кого центр, це їх спасіння та будинок, де як мінімум нагодують та одягнуть.
Нещодавно я мала зустріч з сім’єю Шилюків, що є представниками благодійного фонду «Шлях до волі» Саша та Вікторія опікуються, по мірі своїх можливостей, цими дітками. Вікторія Шилюк, яка викладає східні танці, займається щонеділі з дівчатками центру. Олександр Шилюк надає чоловічу підтримку хлопцям, що там перебувають. І звичайно матеріальну, на скільки це можливо.
В мене сльози навертались, коли вони розповідали мені про цих дітей, які не винні, що доля з ними така жорстока, що життя не подарувало їм того необхідного тепла та ласки, яке виховує з людини людину!», – розповідає жінка.
Кристина Гусева пише, що дітям можна надавати адресну допомогу, в старших дітей є потреба в допомозі влаштуватися на роботу, з навчанням та житлом.
Коментарі