«Ми, як «щурі», усе розтягуємо», – депутат Ковельської райради

Депутат Ковельської районної ради з фракції ВО «Батьківщина» Анатолій Корнійчук (на фото) опублікував статтю «Такого ще не було за всю історію районної ради…».

«Останнім часом до мене надходило багато запитань відносно останньої сесії районної ради, зокрема відносно моєї акції протесту (мовчання). Якщо через упереджену позицію окремих депутатів я був «усунутий» від словесних баталій в сесійній залі, то завдячуючи редактору Миколі Григоровичу Вельмі, постараюся аргументувати свою позицію», – пише він у газеті «Вісті Ковельщини». – Не тримаю зла за те, що районні депутати «провалили» проект рішення з першого питання. Але перебіг подій в сесійній залі по решті питаннях підштовхнуло мене звернутися до виборців через районну газету. Зупинюся тільки на декількох прикладах.

Перед початком сесійного засідання депутати фракції провели  декілька перемовин з депутатами, щоб заручитися підтримкою в першому питанні повістки дня. Звернувся і до керівника РДА п. Козака. Питання моєї повноцінної роботи як депутата в роботі структур районної ради (комісії) обговорюється в сесійній залі і за її межами уже протягом року, а якщо бути конкретнішим вчетверте на пленарних засіданнях. Трохи дивним є той факт, що я свого часу отримав одноголосну підтримку в колег-депутатів, коли потрібно було заспокоїти жителів району і «розгрібати» підкинуті нечистоти з ветсанзаводу – очолив тимчасову комісію. Знову ж одноголосне сприйняття результатів (звіту) очолюваною мною ТСК я сприймаю як визнання і довіру.

Ще одним фактом визнання моєї роботи з виборцями і зокрема в питанні збереження майна являється виголошений депутатський запит за зверненням майже сотні батьків юних поціновувачів письмового слова на останній сесії районної ради.  Щоб акцентувати увагу друкованого слова за своєї депутатської діяльності в минулі роки нагадаю тільки декілька публікацій в «Вістях Ковельщини»: «Що ми ще не вирішили?», березень 2008; «Історія про дитячу бібліотеку», червень 2008 р.; «Бюджет  – не «дишло», липень 2013 та інші.

На виконання гарантованих Законом власних депутатських повноважень стараюся відповідально ставитися до виконання наданих виборцями завдань та звернень. Зокрема, рішенням Поворської сільської ради №7/20 від 29.05.2017 р. мені делеговано від місцевої громади для забезпечення майнових інтересів місцевої громади брати активну участь в управлінні майном спільної комунальної власності сіл і селищ Ковельського району.

Остання сесія Ковельської районної ради від 20 жовтня, мабуть, увійде в історію місцевого самоврядування як найбезтурботніша і найбезвідповідальніша. До прикладу, звіт місцевого прокурора ще не був таким коротким і нецікавим для обговорення. За виключенням депутатів Андросюка і Чуля порушення Закону нікого більше не цікавить. Останній, правда, знову лобіював фамільярні справи майна КООП спілки.

Пригадую, як проходили аналогічні питання в минулих каденціях: депутати Козуля, Повар, Пархонюк та ін. піднімали гостро проблеми збереження майна, руху підакцизних товарів, роботи дільничних та ін.; то тепер «тихо і гладко». Чомусь вирізання трубопроводу турбує лише міських депутатів, хоча розкопки ведуться на районній землі. Заспокоїлися районні обранці і уже не переймаються відшкодуванням коштів на ремонт дорожньої інфраструктури, та багато інших питань.

Третім питанням порядку денного було заслуховування інформації Матяшук Т.І. про роботу закладів культури. Знову дискусії тільки з приводу процедури: «запитання» і «відповіді». Депутатів не цікавить стан будинків культури в Білині і Вороні. Як закінчилися спроби вивозу комп’ютерної техніки з сільських бібліотек Поворської сільської ради. Яка доля бібліотечної системи, в тому числі, і приміщення, де проводяться сесійні засідання та інші міроприємства району. Але дарма – ніхто не став турбувати очільницю фінансового відомства району. Як результат: «виступів»  – немає, питань – теж немає.

В п’ятому питанні районні депутати доповнили виробничим підрозділом (архітектурне бюро) новоутворене комунальне підприємство «Ковельрайкомунсервіс». Вийшло як у анекдоті: «Колгосп створили! – Присилайте колгоспників!».

Наступним (6) питанням повістки дня, що переймалися місцеві депутати: хто стане першим почесним громадянином Ковельщини? І скільки за це будуть платити? За майже нульової активності депутатів в сесійній залі темп їхньої роботи по прийняттю рішень тільки наростав. А тому питання підвезення дітей до школи і використання радошинської землі проголосували майже автоматично. Дарма, що розглянуті питання не обговорювалися на профільних комісіях через відсутність кворуму. Як бути з регламентом??? Перейшли до дев’ятого питання.

За минулої каденції депутатства ми не транжирили майном наліво і направо. Добре спрацював апарат районної ради і місцевої РДА. Через суди у Львові впорядкували правові аспекти володіння майном в м. Ковелі. Зроблено інвентаризацію і частково ремонт. В цьому році районним депутатам припало вкотре ділити майно спільної власності громад району.

Частина депутатів нинішнього скликання погодилися, що утримувати майновий комплекс дуже складно, а тому його потрібно позбутися. Спочатку підвищили розцінки оренди і позбулися орендарів. А в цьому році приступили до продажу або передачі нерухомого майна. Як то приміщення методкабінету по вул. О. Пчілки, приміщення управління АПК по вул. Грушевського та приміщення 2 поверху ЗАГСу  по вул. С. Бандери. Хочеться кричати: «ЩО ВИ РОБИТЕ?». Але вуста мої заклеєні…

Згідно регламенту, роботі останньої сесії районної ради передувала робота в постійній комісії з питань бюджету. Комісія проходила жваво в конструктивному руслі, але питання не набуло схвалення і не мало стати предметом голосування в сесійній залі..? Бо знову ж таки не було кворуму… Цим прикладом ставиться під сумнів актуальність засідань постійних комісій.

За живе зачепив виступ Володимира Андросюка: «…якщо депутати минулих скликань стягували майно…  ми, як «щурі», усе розтягуємо?».

Поза увагою як депутатів в сесійній залі, так і голови очолюваної Аркадієм Степанюком профільної комісії з питань використання майна, лишилися проблеми збереження майна.

Я глибоко стурбований, як Степанюки, Вишневські, Олексюки та інші депутати, навіть попри моє переконливе застереження і бажання послужити громаді, ізолювавши мене, ділили майно Ковельського району. Можливо, в цьому криється така поспішність колег по провладній фракції Президента, щоб не допустити мене до роботи в профільній комісії через порушення Закону України «Про статус депутата місцевих рад». В пункті 2 статті 20 цього Закону зобов’язує  мене: «Депутат місцевої ради… повинен входити до складу однієї з постійних комісій». Ще в статті 19 цього ж Закону мені гарантовано право обирати і бути обраним до органів відповідної ради.

На основі вищевикладеного на підставі статті 36 ЗУ «Про статус депутата місцевих рад» хочу публічно від керівництва ради, безпосередньо заступника п. Пасенковського, що сидить в президії і голосує «проти», отримати відповідь: «Хто несе відповідальність за невиконання вимог Закону України щодо забезпечення гарантій депутатської діяльності?» До речі, за підписом Пасенковського було продано приміщення по вул. О. Пчілки.

А чи була така нагальна необхідність швидко проводити продаж в обмін майном? А чи делегували на це право представники новоутворених громад?

На основі вищевикладеного хочу звернутись до правоохоронних органів з заявою, щоб запобігти злочину – потурання права депутата та сумнівного відчуження майна громади. Прошу підтримки небайдужих жителів міста й району, які не продають своїх домівок з причини безгрошів’я навіть попри те, що не мають змоги зробити ремонт».

Повторюю ще раз: нам виборці виявили своє  довір’я, щоб ми не перетворили раду у клуб політичних дискусій, місце задоволення особистих інтересів або неприязні, а щоб вірою і правдою служили людям. Адже, як сказано у Євангелії від Луки (гл. 12, ст. 48): «І від всякого, кому дано багато, багато вимагатиметься, і кому багато доручено, з того і більше спитають».