Ковельський календар: 23 січня

23 Січня 2018, 07:00
3368

«Важкий» день. Можливі магнітні коливання.

За церковним календарем: Святителя Григорія, єпископа Нисського (395). Преподобного Дометіана, єпископа Мелітинського (601). Святителя Феофана, затворника Вишенського (1894). Преподобного Маркіана, пресвітера (V). Преподобного Павла Комельського, або Обнорського (1429). Преподобного Макарія. Блаженної Феозви, диякониси… Посту немає.

Іменини Григорія, Павла, Анатолія і Макара.

День народження відзначають колишній депутат районної ради, а нині депутат Дубівської сільської громади («Свобода») Юрій Мельник, депутат Люблинецької селищної громади («УКРОП») Микола Піцик-Марчук, колишня директорка міської друкарні, ветеран поліграфічної справи Тетяна Заболотна.

Наше видання Район.Ковель вітає їх та всіх інших сьогоднішніх іменинників зі святом, бажає здоров’я й щастя на кожен день!

У Ковелі в райдержадміністрації о 09:00 відбудеться засідання організаційного комітету з підготовки та відзначення в районі Дня пам’яті героїв Крут (каб. 417).

10:00 – участь міської команди в обласних предметних олімпіадах в місті Луцьку в педагогічному коледжі.

19:30 – чемпіонат міста з міні-футболу серед установ, підприємств, організацій та спортивних клубів у комплексній ДЮСШ імені Євгена Кондратовича.

У цей день колись:

23.01.1923 – посол від Волині у сеймі Польщі ковельчанин Самійло Підгірський чітко сформулював політичні вимоги Української парламентської репрезентації (фракції): «Згідно з волею населення наших земель і спираючись на загальновизнане право народів на самовизначення, ми заявляємо з цієї сеймової трибуни перед цілим світом, що метою українського народу є відродження Самостійної Української Держави».

23.01.1928 – у Ковелі відбулися установчі збори філії Союзу українок. До неї пересічно належало 72-73 особи, які активно впливали на суспільне життя значної частини української інтелігенції на терені Ковеля. Тут першими були О. Підгірська, Н. Зубенко, Д. Морозовська, Є. Тарасевич, К. Стадник. Приміщення товариства знаходилося на вулиці Варшавській, 163. До 1935 року міське управління матеріально підтримувало філію, щорічно виділяючи субвенції розміром 150-200 злотих. Проте, основну частину бюджету організації, приблизно 2000 злотих, складали членські внески і доходи з масових заходів.

23.01.1934 – в селах Ковельського повіту з 20 по 23 січня було засуджено понад 100 селян, які на заклик членів комуністичної партії Західної України (КПЗУ) брали участь в маївках та масових страйках. Центральний комітет КПЗУ закликав все селянство наслідувати приклад селян Ковельського повіту.

23.01.1938 – о 17-й годині 10 хвилин в табірній лікарні Килтовської колонії Ухт-Печорського виправного табору НКВС помер ув’язнений митрополит Одеський та Херсонський, ієрарх Руської Православної Церкви, вчений, історик і богослов Анатолій (в миру Андрій Григорович Грисюк), який народився у Ковелі 19 серпня 1880 року. Перед самою смертю енкаведисти у нього вимагали віддати Євангеліє і натільний хрест. Владика відмовився. Євангеліє вирвали з його рук силою, але хрест він не віддав і, захищаючи ослабленими руками груди, віддав душу Господу. На його могилі табірні побратими возвели хрест. У таборах він провів аж 10 літ. 11 червня 1997 року рішенням Синоду УПЦ митрополит Анатолій зарахований до лику священномучеників. У Ковелі на вулиці Кияна діє церква святого Анатолія.

23.01.1943 – Нарком внутрішніх справ СРСР Берія до Центрального штабу партизанського руху (цілком таємно) писав: «НКВС СРСР повідомляє отримане від свого співробітника, який знаходиться в тилу противника в районі Ровно, таке повідомлення: «Особовий склад 12-го батальйону Сабурова займається розгулом, пияцтвом, тероризує і грабує радянські налаштоване населення, в тому числі навіть родичів своїх бійців. На мої претензії комбат Шитов і комісар обіцяють припинити цю антирадянську роботу, але діють не рішуче, намагаючись прикривати осіб, які займаються бандитизмом. Роблю нові спроби добитися перелому, прошу подіяти через Сабурова. Краще буде, якщо батальйон перебазується в ліс між Ковелем і Ровно».

23.01.1946 – у Ковелі органи держбезпеки заарештували учня середньої школи № 3, лідера юнацького націоналістичного підпілля Олександра Баховця, якого через два місяці військовий трибунал НКВС засудив до 10 років таборів на Колимі. Всього арештували 12 учнів. У своїх спогадах за часів Незалежності України він писав: «На подвір’ї НКВС з-під хмизу, який лежав купою, видно було червоний кожушок та чорний жіночий чобіт. Саме так повинна бути одягнена одна з моїх зв’язкових . Обидві були мертві. Однією з них було прізвище Журахівська чи Жураківська. Була, здається, дочкою священика. Про це я дізнався в таборі. Я не знаю, чи йшли вони ще до кого, чи тільки до мене. Взагалі-то мертві мовчать, а вийшло навпаки».

23.01.1991 – рішення сесії міської ради було припинено діяльність президії міськради й увільнено від обов’язків її голову Миколу Вельму. Це було зроблено в зв’язку із внесенням змін до Закону Української РСР «Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування». Очолювати міську раду і її виконком депутати доручили Євгену Поліщуку.

Коментар
29/03/2024 П'ятниця
29.03.2024
28.03.2024