Варшавська: «бензин розливатимуть на кістках»

А, можливо, біля палацу культури по Володимирській, біля єврейського кладовища, було і кладовище німецьких солдатів? Район Окко, мийки?

Нас рать

А чомумісцевий краєзнавець Петро Вільчинський почав бити на сполох тільки сьогодні. Треба було організувати спонсорів, взяти участь на аукціоні (коли ділянку продавали з комунальної власності), запропонувати більшу ціну і викупити земельну ділянку. Цікаво чому автор статті "ФАШИСТІВ, та ОКУПАНТІАВ" від рук яких загинуло мільйони Українців, сьогодні називає "німецькими солдатами". Може давайте пам'ятник поставим ФАШИСТАМ!!!

бо він сам фашист

для з'ясування політичних стосунків для деяких сил абсолютно не важливо на чому робити скандал. вчора кричать про "кістки євреїв". сьогодні ті ж самі про "кістки німців". а те що перших перетворили на кістки кулями других залишається поза увагою

ну тай шо <br/>МОЖЕ ДЕШЕВШИЙ БУДЕ ТОЙ БЕНЗИН

Поки ще не було будинків Зводська 3 та Заводська 11 , на тому місті, де будують заправку були людські хати. Там люди жили. Було невелике селище. Пізніше побудували будинки, людей розселили по квартирам, хати позносили. Ніхто про неяке кладовище не заікався. Побудували дорогу , трошки далі побудували Палая культури і техніки

ЗАПРАВКИ ТО ТЄМА

Буде добре горіти

Весь Ковель стоіть на кістках людей, як і кожне місто в світі. То може ну його, нічого не будем будувати , бо ж десь чиясь кістка валяється... Хай цей

Хай цей Петро Вільчинський б&quot;є не на сполох, а себе по макітрі, то може порозумнішає

хреново то все, не до добра заправка.

Заправка повинна бути.<br/>В тому районі немає де заправити автомобіль

Створіть комісію, вивчіть архіви, поспілкуйтеся із старожилами. Ось і ввсе вивчення проблеми. А з Петра такий країзнавець, як з ..... долото.

Щось я не розумію. То кажуть, що там єврейське кладовище то вже німецьке. Визначиться вже якось. Хай краще переймаються валкою 200-літніх дубів на вул. Володимирська а то стояли стільки років а тепер заважати стали.

Єврейське кладовище, де під час війни німці розстрілювали євреїв, було на місці теперішнього Палацу культури. А там, де зараз риють землю під АЗС біля перехрестя Варшавської і Володимирської вже після війни закопували трупи полонених німців. Що тут не зрозуміло, пані Ольго? Кому треба визначатися і в чому визначатися?!

От сьогодні спеціально запитаю свого дідуся (йому 90) що саме і де там було.

&quot; ... в Державному архіві Волинської області були виявлені документи про те, що в районі вулиць Володимирської – Варшавської було кладовище німецьких військовополонених ...&quot; А це хіба не факти?

&lt;p&gt;Так розпорядилася історія, що на території міста Ковеля &amp;ndash; одного з потужних залізничних вузлів на Західній Україні, є багато відомих і маловідомих місць поховань цивільних осіб та військових поховань часів Першої та Другої світових воєн, які воювали на боці різних ворогуючих армій. На жаль, ця історія майже всуціль позначена розритими могилами. Адже у Ковелі як і у багатьох інших містах при існуванні УРСР чимало цивільних та військових цвинтарів були навмисне сплюндровані за сприяння тодішньої атеїстичної влади. Тоді як у Європі оберігали військові могили, у нас на них зазвичай пускали бульдозери. В першу чергу дощенту були знищені могили українських патріотів - борців за волю України, а також могили радянських військовополонених та вермахту. А на їхніх кістках побудовали різні підприємства, установи охорони здоров&amp;rsquo;я і навіть об&amp;rsquo;єкти соціально-культурного призначення. Така ж участь спіткала і древні єврейські кладовища, а також місця поховань загиблих євреїв у 1941-1942 роках. Про факт існування одного з таких місць поховань в районі вулиць Володимирської-Варшавської - кладовища німецьких військовополонених, що перебували у Ковельському таборі в 1945-1947 роках, свідчать документи Державного архіву Волинської області, які були досліджені одним із місцевих істориків-краєзнавців ще в 1994 році минулого століття і передані у Ковельську міську раду. В тому ж році фотокопії документів були передані до Німеччини в розпорядження спеціального відділу по встановленню місць захоронень і зв&amp;rsquo;язку з родичами загиблих, який на той час опікувався військовими похованнями.&lt;br /&gt; Пізніше віднайдені ще живі очевидці-старожили Ковеля підтвердили факт існування колишнього кладовища німецьких військовополонених. А з виходом на місце в південному напрямку до перехрестя вул.Володимирська і Варшавська, в квадраті між ними і вул. Заводська, що знаходяться поблизу автомагістралі міжнародного значення Київ-Ковель-Варшава, вони показали його приблизне місце розташування. За їхніми свідченнями, на могилах цього кладовища, знищеного десь на початку 50-х років минулого століття, стояло близько сотні невеличких дерев&amp;rsquo;яних хрестів. А від того часу, коли його зрівняли з землею, десятиліттями саме на тому місці був пустир і ніякого будівництва там не велося (точніше до листопада місяця минулого року). Тому там і досі в землі мають залягати останки померлих німецьких військовополонених.&lt;br /&gt; Починаючи з 2013 року після доведення відповідних планів з пошукових робіт на Волині Німецькій Народній Спілці по догляду за військовими похованнями в Західних областях України та отримання необхідних дозвільних документів, пошуковці робочої групи ННС на чолі з старшим фахівцем Мироном Старком провели ряд розкопок місць поховань німецьких військовополонених на території Синівської сільської ради Старовижівського району та Дубівської і Скулинської сільських рад Ковельського району. В результаті ексгумації на спеціальному військовому кладовищі, що знаходиться поблизу міста Жовква були перепоховані більше чотирьохсот останків німецьких військовополонених. Згодом, у жовтні 2015 році після оформлення Акта встановлення місця поховання та його погодження у Ковельській міській раді, вони взялися за дослідження місць поховань і у самому Ковелі, в районі перехрестя вулиць Володимирська і Варшавська. А оскільки у Ковельській міській раді з&amp;rsquo;ясувалося, що земельна ділянка розміром 1,2 га в запланованому ними місці дослідження, яка згідно з даними держгеокадастру зареєстрована за адресою: м.Ковель, вул.Варшавська, 1, перебувала у приватній власності у однієї із Луцьких фірм, то перед їх початком взяли погодження і у цієї фірми. Але з виїздом на місце в присутності представника Ковельської міської ради пошуковці встигли здійснити попереднє дослідження лише частини площі земельної ділянки. В результаті проведення вибіркового шурфування в квадраті між вулицями Варшавська, Володимирська і Заводська вони наткнулися на дві могили, що знаходилися в декількох десятках метрах одна від одної. В одній з них на глибині більше одного метра пошуковці виявили труну з останками покійника, а в іншій вони побачили скинуті в свій час в ряди один на одного скелети, які за розмірами мають всі ознаки вважати їх дитячими. Така на перший погляд несподівана знахідка дала привід пошуковцям висунути абсолютно вірогідну версію, що то є місце єврейських поховань. Оскільки одне з віднайдених поховань мало прямий зв&amp;rsquo;язок з досить відомим фактом існування ще до початку 80-х років минулого століття приблизно в ста метрах північніше від того місця, - древнього єврейського кладовища. Адже чимало місцевих мешканців Ковеля добре знають й досі пам&amp;rsquo;ятають як в зв&amp;rsquo;язку з будівництвом Палацу культури і техніки ім. Тараса Шевченка воно було майже вщент зруйноване за вказівкою місцевого компартійного керівництва та радянських органів влади. Крім того, найбільш ймовірним є те, що виявлена пошуковцями могила, в якій лежали дитячі скелети, відноситься до останків євреїв, розстріляних і закопаних нацистами в одній із ям в 1943 році. Бо саме про такий маловідомий широкому загалу факт доводять деякі архівні дані та свідчення очевидців, згідно з якими після остаточної ліквідації двох Ковельських гетто у 1942 році, нацистські &amp;laquo;айнзацгрупи&amp;raquo; розстріляли у 1943 році неподалік єврейського кладовища десь до сотні виловлених євреїв з тих, що втекли і переховувалися. Також мало кому відомо про те, що неподалік тих місць німцями були розстріляні та закопані у 1942-1943 роках декілька десятків мирних українців, в основному вихідців з сусіднього Турійського району. А тому, в зв&amp;rsquo;язку з такою випадковою знахідкою цих двох ям з наявними у них цивільними похованнями, пошуковці робочої групи ННС змушені були засипати їх назад землею і акуратно зарівняти. А оскільки тоді була вже пізня осінь, то вони вирішили відкласти свої дослідження і продовжити пошуки останків німецьких військовополонених в майбутньому, на решті площі земельної ділянки, що знаходиться впритул до перехрестя вулиць Володимирськпа-Варшавська. Тим більше, що деякі свідки, які знали про існування в 1945-1947 роках поховання німецьких військовополонених стверджували про його наявність саме на тій ще недослідженій ними частині земельної ділянки, яка могла бути в любий момент продана і забудована. Крім того, факт існування цих двох віднайдених пошуковцями у 2015 році цивільних поховань підтверджується ще одним додатковим доказом &amp;ndash; це чіткі їх зображення та ще існуючого єврейського кладовища по вул. Володимирській на картографічних матеріалах за 1977 рік, виготовлених на основі проведеної тоді на державному рівні стереотопографічної зйомки м. Ковель. Адже позначені на цих матеріалах два квадратики за межами єврейського кладовища повністю співпадають з тими двома могилами, віднайденими спеціалістами ННС у жовтні 2015 року.&lt;br /&gt; Довгий час земельна ділянка по вул. Варшавській, 1 продавалась попереднім власником. І лише в листопаді 2017 року від владних структур Ковеля стало відомо, що дана земельна ділянка була продана фірмі - ТзОВ &amp;laquo;Немирів Ойл&amp;raquo; (м.Немирів, Вінницька область). А фірма - ТзОВ &amp;laquo;ЮПІДЖІ&amp;raquo; (м.Коростень, Житомирська область) огородила її, завезла туди будівельні матеріали і швидкими темпами розпочала будівництво АЗС ще в листопаді-грудні минулого року. На жаль, на протязі 2016-2017 років пошуковці ННС, проводячи невідкладні роботи по виявленню поховань німецьких військовослужбовців в інших областях Західної України, так і не змогли в черговий раз продовжити пошуково-земляні роботи у Ковелі. Таким чином місця поховань німецьких військовополонених і євреїв (а можливо і українців), які за сумною іронією долі знаходяться поряд, опинилися під загрозою забудови. Але ж згідно з чинним законодавством про охорону культурної спадщини будівельні роботи на цих землях мають бути призупинені до завершення їх повного археологічного дослідження. Тим більше, що згідно з міжнародними правовими нормами, викладеними у чотирьох Женевських конвенціях від 12 серпня 1949 року та у Додаткових протоколах до них від 08 червня 1977 року вимагається: &amp;laquo;Вжити всіх можливих заходів, щоб підібрати мертвих, не допустити їх пограбування та належно їх поховати (Конвенція І, стаття 15; ІІ, ст. 18. Протокол І, ст. 33; ІІ, ст. 8). Тому, в першу чергу органам державної влади та місцевого самоврядування треба докласти всіх зусиль, щоб у Ковелі не відбулося повторення компартійного варварства - чергового плюндрування могил та ведення бізнесу на кістках, що є не тільки аморальним явищем. Адже такий стан речей у Ковелі призведе знову до хвороби безпам&amp;rsquo;ятства та подальшого розширення деградуючого простору.&lt;br /&gt; &amp;nbsp;&lt;/p&gt;

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ НА ФЕЙСБУЦІ СТОРІНКА КОВЕЛЬ

Нафіг нам заправка з москальською бензиною

то шо виходячи з цього ніде нічого не будувати, а кругом хрести ставити? <br/>ше за вонючку біля ЗОШ№7 казали шо там на дні якась пам&quot;ятка, дебіли. А людям смердить літом ходити не можна

По-перше, після того як у жовтні 2015 року спеціалісти Німецької Народної Спілки (ННС) здійснили безрезультатні (поки що) пошуки німецьких поховань на частині земельної ділянки по вул.Варшавській, 1, розмір якої більше 1 га і випадково в одній з розкопаних ям виявили складені один на одного останки дитячих скелетів, про що також було відомо одному представнику місцевої влади, невдовзі я написав про цей факт невеличку статтю, оскільки цю тему досліджував вже давно. Тоді у мене не виникло жодного сумніву, що пошуковці наткнулися на могилу з останками розстріляних євреїв і такий факт став яскравим доказом того, що на цих та інших місцях (а це десь приблизно в ста метрах на південь від колишнього древнього єврейського кладовища) саме в 1943 році нацисти розстрілювали і закопували тіла євреїв, яких виловлювали після ліквідації двох Ковельських гетто у 1942 році. Адже, за свідченнями очевидців, у 1943році нацисти вбили і закопали (як дехто згадував, у довгих ямах чи в так званих окописьках) неподалік єврейського кладовища десь до сотні євреїв (і аж ніяк не тисячі). До речі, тоді ж у 1943 році нацистські айнзацгрупи розстрілювали десь біля тих місць десятки українців, в основному вихідців з Турійського району. На жаль, мій матеріал, поданий в одне з місцевих періодичних видань журналісти чомусь не наважилися надрукувати з таких мотивів, що мовляв на їх запит до Ковельської міської ради, посадовці відмовилися надати будь яку інформацію. А оскільки на даній земельній ділянці і в подальшому залишався пустир аж до осені 2017 року, то і не було такої тривоги за подальшу долю виявлених цивільних, так і невиявлених військових поховань. По-друге, влітку 2016 року, коли в Ковель завітали журналісти телеканалу «1+1» для продовження нагнітання роздутого так званого «Міжнародного» скандалу щодо розміщення цирку «Шапіто» з дозволу місцевої влади на місці колишнього єврейського кладовища, де ніби то було розстріляно декілька тисяч євреїв, на їх прохання до мене показати межі колишнього єврейського кладовища та дати коментар, я відразу ж привернув їх увагу про факт «знахідки» у жовтні 2015 року пошуковцями ННС єврейських поховань в іншому місці, на земельній ділянці по вул.Варшавській,1. Тобто на тій частині, що знаходиться на лівій стороні, в декількох десятках метрів від повороту з вул.Володимирської на вул.Заводську. Та очевидно, що висвітлення цього реального факту не входило тоді в плани журналістів-телевізійників, так як потрібно було продовжити тему скандалу на догоду своїм політичним спонсорам, пов’язаним з деякими єврейськими релігійними громадами і дати в ефір напівправду, фейк. А з кінця листопада місяця 2017 року, коли побачив ту земельну ділянку по вул. Варшавській, 1 огородженою, зрозумів, що вона вже продана і на ній заплановане будівництво. З того часу почав виясняти, хто власник цієї земельної ділянки аби була змога довести до його відома (в тому числі і через владні структури) про ці факти з метою всього лише призупинення робіт з будівництва АЗС до остаточного завершення археологічних досліджень. Хоча навіть віднайти контактні номери телефонів фірми-власника (його керівництва) чи причетної до будівництва фірми, щоб передати їх пошуковцям та іншим зацікавленим посадовим особам виявилося явно не з легких. Паралельно, з Нового року я подав свою статтю до декількох популярних ЗМІ, які на жаль не зреагували, що лишній раз доводить про відсутність у нас незалежної преси. І лише газета «Вісник+К» на основі моєї інформації спромоглася дати скупу замітку з цього приводу, змістивши акцент на ймовірність існування на даній земельній ділянці німецьких поховань. А підсумовуючи додам: «не виключено, що німецькі поховання не вдасться виявити, бо з моменту знищення могил пройшло дуже багато часу і останки кісток могли опинитися під асфальтом під час будівництва автомагістралі міжнародного значення, але навіть знахідка декількох могил людей, що загинули під час війни варта того, щоб пам’ять про них була належним чином вшанована».<br/> ВІДПОВІДІ на коментарі деяких типів та нормальних людей:<br/> МОНЯМ і АБРАМАМ: «Якщо я «фашист» (до речі правильно було б «нацист»), у якого два рідні дядьки загинули у одному з нацистських концтаборів для військовополонених на території «рейхскомісаріату Україна», то хто ж Ви ? Чи часом не з тих, хто називав фашистським пам’ятник жертвам Другої світової війни, відкритий у Ковелі на кладовищі під егідою влади ще у 1996 році на знак примирення всіх воюючих сторін ? Чи може з нащадків тих, хто довгі десятиліття давав суспільству спотворене трактування фашизму – це такі собі німці чи німецькі солдати, які з кухлями пива в руках усміхаються до вух ? А може Ви з відомої «опери» 2013 року за часів Януковича, коли під егідою тодішньої влади проводились мітинги з людиноненависницькими гаслами і ярликами на кшталт: «Ви фашисти (себто я), а ми антифашисти» ? А під час Євромайдану набували обрисів і форм нинішнього фашизму-«тітушок», які всупереч закону встановлюють владу сили і страху ? Так що, чия б корова мичала, а ваша б мовчала ! Бо я не один рік виступав і послідовно виступаю за історичну справедливість, а не як ви кажете почав бити на сполох тільки сьогодні.» <br/> КОВЕЛЬЧАНИНУ: «Ви помилилися або чули дзвін та не знаєте де він, бо як добре згадували місцеві старожили, які жили ще за Польщі, саме там, де будують заправку ніяких людських хат не було, а були сільськогосподарські людські поля. Хати стояли далі, тепер те місце зліва від траси як їхати на Любомль.»<br/> ПРОГРЕСУ: «Якщо для Вас все, що стоїть на кістках – це прогрес, то Ваша макітра мабуть давно набита половою, а Ви ще про якийсь там розум ! Ваш прогрес не вартий і виїденого яйця !»<br/> ЗНАЮЧОМУ (без поради): «Архіви вивчаю вже давно і порівнюю їхні дані зі свідченнями очевидців, з багатьма з яких спілкувався та записував спогади. Щодо комісії, то її в свій час мали б створити відповідальні посадові особи, які б дивилися у майбутнє Ковеля не тільки з точки зору бізнесових інтересів. Хоча у багатьох випадках можновладці створювали комісії, щоб завалити якісь добрі справи або щоб не дійти до істини. Так що проблему на відміну від Вас я вивчив. А який з мене краєзнавець, не Вам судити !»<br/> СТАРОЖИЛУ (з повагою): «Дорогенький, Ви помилилися. На єврейському кладовищі німці євреїв не розстрілювали. Розстрілювали їх, за свідченнями очевидців, за межами кладовища, південно-західніше від нього, на колишніх полях.»

Як так вийшло ,що заправка має адресу Варшавська 1,а будинки навпроти в.Володимирська 150, ?:);)навіщо плутати людей? Дайте усім ти домам вул.Варшавську

Як так вийшло ,що заправка має адресу Варшавська 1,а будинки навпроти в.Володимирська 150, 140,...