Костянтин Грубич вислухав про Олега Кіндера, якого люди хотіли відправити на Соловки

Ковельчани скаржились на свого мера відомому українському телеведучому, який, попри нарікання людей і проблеми у місті, назвав його «врівноваженим чиновником».

На березі ковельського водосховища учасник Помаранчевої революції та Революції гідності, невтомний борець за правду Сергій Котік, із циркулем землеміра в руці, показував ведучому рубрики «Польова країна» в телевізійному тижневику «ТСН-тиждень» Костянтину Грубичу земельні ділянки, які міська влада щедро роздала в приватні руки.

«У цей час Кіндер починає їздити на новенькому «Мерседесі», будує собі будинок, який згорів, у доньки з’являється будинок. Як же так? Нехороший чоловік! Совісті немає! Ну не забирай в людей останнє, що в них залишилось – землю біля самого водосховища, де можна відпочивати ковельчанам», – скаржиться Сергій Котік.

«Ну покажіть де? Поки що, я не бачу тут нічого такого кричущого», – питається в нього Костянтин Грубич, який вранці вже зустрічався з міським головою Олегом Кіндером.

Сергій Іванович особисто міряє водоохоронну зону, рахуючи вголос.

«Двадцять п’ять. Оце, Костя, межа. До неї нічогісінько не можна робити, тільки дерева садити. А тут зрізали більше як 40 дерев. Куди ж це годиться?!» – обурюється громадський активіст.

Він показує приватну забудову і каже, що в 100 метрах будуватися не можна.

«Куди буде каналізація йти? В річку! Позаминулого року забрудненість водосховища перевищено в п’ятдесят разів. Вибачте, будь ласка, я є канєшно чудакуватий, що йду проти таких людей», – мовить Сергій Котік.

Костянтин Грубич зауважує, що водосховище теж не облаштоване, пляжу ніякого немає. У відповідь Сергій Іванович твердить, що річку треба чистити, і розповідає власне бачення прибережної смуги з користю для всіх ковельчан, а не для купки грошовитих «мішків». При цьому рукою вказує тележурналісту на прокурорську сауну, хоч її власник уже давно не працює в прокуратурі.

Тут до дискусії приєднався депутат Ковельської міської ради Ігор Пініс, який наголосив, що це – самовільна забудова, що є «однозначно не допустимо», і що тут єдина територія, де люди можуть відпочивати. Він повідомив Костянтину Грубичу про систематичне знищення зелених насаджень біля водосховища. За словами депутата, в тому, що тут не так багато забудови, заслуга Сергія Котіка, який всіх підштовхує в спину, щоб зберегти для міста природу. Однак телеведучий скептично назвав дії громадського активіста «сізіфовою працею».

«Ви, як Сізіф», – сказав Грубич до Котіка.

Ігор Пініс розповів, як невідомі підбили кути столітньої двоповерхової будівлі – пам’ятки архітектури у центрі міста, частина якої обвалилася на Покрову кілька років тому. Про сцену в центральному парку за майже п’ять мільйонів гривень, яка й хоча й помпезно відкрилася у липні 2018 року, але на даний час й досі не введена в експлуатацію, тут вже відвалилася штукатурка і почався ремонт.

Після «екскурсії» місцями чиновницького «дерибану» біля входу до парку імені Тараса Шевченка телевізійники за допомогою рятувальників влаштували польову кухню, до якої о 17-й годині почав сходитися народ.

Голова Ковельського відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів Василь Крецул досить емоційно говорив про громадську раду, яка, за його словами, має контролювати роботу міського голови і виконавчого комітету. Як твердить Василь Йосипович, мер Олег Кіндер вже другий рік не виконує вимоги законодавства про громадські об’єднання, і тим самим ігнорує громаду. Костянтин Грубич попросив його не кричати.

Молода жінка-інвалід нарікала на пандуси по місту, вони ніби є, але не по нормах зроблені.

«Були ми в «Білому» домі, зустрічалися із чиновниками. І сам чиновник не міг мене завести на пандус. Ну це смішно. Ми боремося за свої права. Вони роблять, аби зробити, щоб воно рахувалося. Подивитися на пандуси в центрі міста – це просто страшно», – мовила вона.

Василь Крецул згадав, що у Ковелі активісти знайшли чудове місце під дендрологічний парк – півтора гектара землі біля річки.

«Була присутня на заході секретар міської ради (Віра Федосюк, – ред.), але вона промовчала, нічого не сказала, а десь через тиждень я у депутатів взнаю, що ця земля уже продана», – каже Василь Йосипович.

Ковельчани також розказували телевізійникам про руїни військового містечка «на Горці» (вулиця Володимира Кияна), про дуже погану дорогу від військового містечка, яке називають «Купол». Лунали голоси: «Це кишенькова рада нашого мера», «Чого нас так мало? Бо люди байдужі».

Бідкалася дуже не простим життям дружина колишнього військового, яка разом із чоловіком змінила не один гарнізон. За її словами, думала, що у Ковелі вже на пенсії буде краще.

«Це Кіндера треба туди – на Соловки», – у серцях заявила вона.

Спецкор Микола Силюк поцікавився у Костянтина Грубича його розмовою з Олегом Кіндером.

«На перший погляд, от я сьогодні спілкувався з очільниками міста, вони справляють адекватне враження. Олег Олексійович – ну я ж його не знаю, але він спокійний, врівноважений чиновник. Але до нього дуже багато запитань від місцян. Тобто я не маю права через свою некомпетентність якось судити… Найголовніше, щоб громада не була пасивна. Якщо ви будете оце далі протестувати, колотитися, нагадувати про себе, що ви не просто тут обивателі, а ви активні громадяни, тоді вас будуть і поважати, і рахуватися з цим. І можливо тоді об’яви такі й зникнуть, що продаються ділянки по 22 тисячі доларів», – сказав Костянтин Грубич.

Відомий тележурналіст запевнив, що він задоволений ковельчанами, бо тут люди – з гумором, щирі, а це – головне.

2

1

2

Передрук заборонений.

Фото Миколи Силюка