Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Щасливі молодята Віта й Олег Макаруки в день одруження.
Щасливі молодята Віта й Олег Макаруки в день одруження.

Молодій мамі з Любомля терміново потрібна допомога для порятунку життя

18:00 11.05.2019
346

Віті Макарук 23 роки, а її синочкові – нема ще й двох, нещодавно лікарі виявили в неї пухлину в міжлегеневій частині грудної клітки. Після тривалих дороговартісних обстежень, медики діагностували у жінки синдром Іценка-Кушинга.

У молодій сім’ї Віти та Олега Макаруків із Любомля все складалося якнайкраще. Нещодавно одружилися, народився син Артем, яким не можуть натішитися. Кажуть, бабуся вимолила внука в Бога, так чекала на його народження, – пише газета «Новий погляд+».

Жили дружно та щасливо. Звалося б, так має буде завжди. Але хвороба Віти якось несподівано та дуже швидко увірвалася у їхнє життя. Щоправда, недугу виявили вчасно. Молода мама вже пройшла обстеження, діагноз відомий, на жаль, дуже рідкісний та складний. Щоб побороти зловісну хворобу, потрібен час, сильна віра і підтримка небайдужих.

«Я перша запримітила, що з донькою щось не так: набрала зайвої ваги, з’явилася слабкість. Думала, можливо, це після пологів, а чи знову вагітна. Та через два тижні зрозуміла, що Віту потрібно везти в лікарню. Спочатку прийшли на прийом до сімейного лікаря, він призначив лише дієту, яка не дуже допомагала. Через деякий час проконсультувалися в ендокринолога місцевої лікарні. На жаль, аналізи були невтішними, лейкоцити росли по годинах, тому терміново направили до Луцька», – пригадує мама Людмила Карпюк.

В обласному центрі зробили обстеження і відразу повідомили, що у Віти пухлина. Підозрювали, що розташована у наднирниках чи нирках, але УЗД цього не підтвердило. Здали додаткові аналізи, але часу чекати не було. За рекомендацією лікаря, зібравшись за дві години, поїхали в Київський інститут ендокринології. Зробили МРТ голови та КТ нирок, запідозрили мікроскопічну доброякісну пухлину головного мозку.

Після цього був Київський інститут нейрохірургії, там діагноз не підтвердили, тому направили на КТ легень і пізніше до відомого хірурга Олександра Соколова.

«Лікар відразу сказав: «Нехороше новоутворення в нехорошому місці». Як з’ясувалося, розташована пухлина близько серця. Біопсію робили двічі, перший результат не показав її походження, тому втратили багато дорогоцінного часу. Другий просто шокував: нейроендокринна пухлина 2 градації (NET G2/ атиповий карциноїд). На превеликий жаль, оперувати в Києві не взялися, хіміотерапії робити теж не можна. Призначили препарат у таблетках Кетокеназол для зниження кортизолу (гормону)», – продовжує розповідь Людмила Карпюк.

Діагноз підтвердили у Київському міському онкоцентрі. Призначили аналіз на хромогранін А, який зробили в німецько-українській лабораторії, результатів чекали два тижні. Пухлина прогресувала, Віта набирала ваги, та лікування не могли призначити, боялися помилитися, адже новоутворення дуже рідкісне.

«На жаль, отримавши результати, страшний діагноз підтвердився: 859 одиниць при нормі до 100. На думку медиків, єдине правильне лікування зараз – три уколи Сандостатину (вартість одного 26 тисяч 364 гривні), один кожні 4 тижні, через три – повторний аналіз (1600 гривень кожен). Препарат має зменшити рівень хромограніну А та гормону. Віті зробили таких уже два. Віримо, що пухлина зменшиться, з’явиться шанс на операцію, на яку вже збираємо гроші», – з надією розповідає мама Людмила.

Рідні також зверталися за консультацією до Бреста, де підтвердили правильність діагнозу. Попередили, що лікування буде дуже довгим та дороговартісним, часу нема для повторного обстеження в Мінську, де беруться за таку недугу.

«Віта налаштована оптимістично. Вірить, що з часом пухлину видалять, вона одужає, все буде добре. Після першого уколу протягом двох тижнів доньці трохи легше стало, зменшилися задишка й апетит. Навіть знайомі це помітили. Вона не жаліється, а виховує синочка, намагається допомагати нам по господарству. Віта – «живчик», як і раніше, правда, втомлюється швидко. Буває, що стає їй зовсім важко, тоді намагаюся заспокоїти, вселити віру в краще. Хоча сама плачу, коли донька не бачить», – розповідає мама.

Підтримує Віту, звичайно, й чоловік Олег, який зараз на полігоні. Він підписав контракт на військову службу. Скоро вкотре відправиться в зону ООС. На Луганщині вже був недавно. Дуже любить свою маму маленький Артемко. Йому ще й два роки не виповнилося, а вже знає, як погано без неї. Коли Віта їздила на обстеження, він був із тіткою, дуже сумував. Зараз не хоче залишатися без неї ні на хвилинку. Щоб Артемкова мама завжди була поруч рідні, друзі, знайомі та небайдужі не залишили їх самих у біді. Допомагають усі, чим можуть: хто грошима, а хто просто молитвою.

«Ми й повірити не могли, що на наше горе відгукнеться так багато людей. Дуже вдячні кожному за підтримку. Віточка, правда, соромиться, що доводиться просити допомоги у незнайомих, але самим нам не впоратися з хворобою. Нехай Господь береже нас усіх», – зі сльозами говорить мама.

Рідні Віти Макарук просять фінансової підтримки та щирої молитви.

Кошти можна переказати за реквізитами: 5168 7555 2239 0679 ПриватБанк (отримувач – Карпюк Людмила Федорівна). Телефон для контактів 096-2258785.

Коментарі
23 травня
Сьогодні
Вчора
21.05.2019
20.05.2019
19.05.2019
18.05.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин