На Ковельщині є 232 гектара «нічийних» лісів
-
-
>
-
>
-
>
3540
Волинь завжди була серед лідерів за кількістю лісових площ. 614,5 тисяч гектарів в області займають ліси, а це більше, ніж 30 % території.
Цифри зовсім немаленькі, але вони могли б бути ще більшими, якщо додати окремі, існуючі, але нікому невидимі території фактично лісів. Тільки таких, яких ніхто не бачить і до яких нікому немає діла, – пише Конкурент.
Йдеться про так звані самосіви, або ж, якщо говорити термінологією – самозаліснені території. Як правило, це розпайовані сільськогосподарські землі, які прилягають до лісів, але чи то через те, що люди вже «натішилися» своєю землею, чи ще з якихось причин, ці угіддя не використовуються за призначенням. А зважаючи на те, що вони межують з лісом, то й результатом стає такий собі «повзучий наступ» і насіювання дерев. В результаті, для використання цих земель у сільсько-господарських цілях аграріям потрібно довести ці поля до «Божого» вигляду, а це праця і, відповідно, затрати коштів. Саме тому в більшості випадків аграрії не охоче беруться до «освоєння» самосівів. Всього на Волині є 2457 гектарів таких «нічийних» лісів. Лідерами серед районів є Іваничівський - 357 гектарів, Локачинський – 270, Ковельський – 232 та Ківерцівський район із 199 гектарами самосівів.
Фактично, тисячі гектарів цих земель просто висять у повітрі і діла до них немає навіть господарям. Лісівники неодноразово наголошували про важливість питання «нічийних» земель і пропонували шляхи вирішення цієї проблеми. Наприклад, під час підсумкової наради про роботу в 2018 році, начальник управління ВОУЛМГ Олександр Кватирко звертався до влади з проханням передати ці землі лісівникам.
«Лісівники мають усі можливості перетворити ці бідні насадження у якісні ліси. Вберегти їх від пожеж та незонної вирубки. Маємо для того і людські, і матеріальні ресурси. Не вистачає лише політичної волі, щоб землі були внесені до держлісфонду», – запевняв представників обласної влади головний лісівник Волині Олександр Кватирко.
За результатами року 2018 працівники лісгоспів провели догляди лісових насаджень на 17743,4 гектарах ввірених їм територій. Відповідно, такий об`єм роботи «потягнув» за собою і немалі витрати, бо в середньому, проведення доглядів за молодими лісами на гектарі площі обходиться у близько 817 гривень, що, загалом, потягнуло більше ніж 14 мільйонів 500 тисяч гривень . Тому, любителям подокоряти лісівників у недогляді за самосівами варто було б підрахувати, до яких витрат треба готуватись, якщо громади хочуть вирощувати «свої ліси». Приписувати самосіви по замовчуванню лісгоспам і цим самим на них «вішати усіх собак» (при тому, що галузь не має жодної підтримки від держави і заробляє на себе сама) – нерозумно і не зовсім по-господарськи.
Загалом, довірити ці землі лісівникам, які хоча б будуть впевнені, що вкладають кошти у землі, які з часом перетворяться на продуктивні ліси, чи взяти їх окремою статтею витрат громади – буде залежати від самих громад. Як кажуть: «Хто платить, той замовляє музику».
Коментарі