Екс-голова Ковельської райради вважає, що рада не стала перепоною для «руского міра»

21 Листопада 2015, 11:50

2964

Колишній голова Ковельської районної ради Ігор Верчук розповів на першій сесії новообраного депутатського корпусу, що очолив раду на хвилі Революції гідності, і це особисто перед ним поставило ряд важливих завдань, які порушувалися на Майдані.

«Зокрема, я зробив висновки із діяльності свого попередника, який був на цій посаді, що за всі вчинки потрібно нести відповідальність. Не можна бігати з георгіївською стрічкою, йди на співпрацю з політичними силами, які потім кричать: «Путін, прійді!», які просовують «рускій мір», через яких фактично сьогодні розв’язана війна на Сході України», – говорить Ігор Верчук.

Зауважимо, що його попередник Петро Якубук, обраний депутатом від ВО «Батьківщина», очолював представницький орган Ковельщини з 23 листопада 2010 року до 25 лютого 2014 року. Ігор Васильович жалкує, що ні депутатський корпус, ані він особисто не змогли стати надійною перепоною наступу «руского міра», зокрема, в Ковельському районі.

На його думку, «ми не допрацювали в цьому плані». «Адже і сьогодні окремі пенсіонери маразматичні, вибачте, кадебістські, дозволяють собі звертатися до Президента України для того, щоб він покарав голову Ковельської районної ради Верчука Ігоря Васильовича. Чи право-радикальні єврейські організації дозволяють собі апелювати до української і світової спільноти, щоб також мати якийсь вплив на голову і депутатський корпус за те, що вони відстоюють український інтерес. Це сьогодні відбувається в українській державі!» – заявив з трибуни сесії Ігор Верчук.

Депутатів райради 7-го скликання він закликав більш активно та наполегливо відстоювати український національний інтерес, попри те, що вони є депутатами місцевої ради. «Шість політичних партій сьогодні представлені у Ковельській районній раді. Мене тішить, що серед них немає явних антиукраїнських партій. Немає ані Партії регіонів, ані… Спочила сьогодні Комуністична партія, Соціалістична партія, «Сильна Україна», їхні сателіти, і таке інше. Є окремі їхні колишні представники. Ну, це вже інше питання…», – вважає Ігор Верчук.