Мер Ковеля розвіював «слухи» і давав чортів голові ОДА

Ковельський міський голова Олег Кіндер на засіданні виконавчого комітету міськради вкотре порушив наболілу тему невизначеного майбутнього вузлової лікарні станції Ковель, при цьому порція критики дісталася на адресу голови Волинської ОДА Володимира Гунчика.

«Питання по залізничній лікарні не рішається вже рік і два місяці, коли на себе голова облдержадміністрації брав зобов’язання по вирішенню питань. Повірте мені, за рік і два місяці ніхто палець об палець не стукнув! Абсолютно нічого не вирішилося! Так не може бути… Сьогодні це питання просто підвішене: і ні туди, і ні сюди, і не дають дихати, і не дають працювати, і не дають вирішувати питання», – вчинив «рознос» Олег Кіндер.

За його словами, у лікарні були виїзні засідання депутатських комісій, він вже не знає по якому кругу, «але крім говорильні абсолютно нічого не змінилося».

«Говорильня, говорильня… А що далі? Кошти на фінансування достатньо серйозні. Цифра питання – це дванадцять з половиною мільйонів. Це так – по мінімуму», – зауважив міський голова.

Олег Олексійович, як водиться, видав «на гора» нові сенсаційні плітки, які сам же і почав спростовувати.

«Дуже багато хто… е-е-е… із тут присутніх… вносять такі, як би, слухи в частині того, що Кіндер хоче забрати лікарню. Вони вже з Самчуком опріділилися по корпусах, що, де і як його приблизно будуть брати, а забирають з комунальної власності корпуса, які є в центрі міста для того, щоб потім продати», – дивував присутніх головуючий. 

На засіданні були члени виконкому, кілька журналістів та в основному підлеглі міського голови. У засобах масової інформації таких «слухів» ще не друкували. Підлеглі про свого керівника-градоначальника не ризикнули би розповсюджувати небилиці.

«Ну, по-перше, хто таке говорить, хоть би башкой трошки думав, про що він говорить. Ну, от для мене здивування є, що от саме така інформація виноситься. Тому що я скрізь говорю. І на рівні, повірте мені, неодноразово з депутатами Верховної Ради зустрічався, депутатами обласної ради. Ну, зустрічався із представниками і Кабміну, і всіма. І я говорив, що Ковелю це обуза – не потрібна залізнична лікарня», – спростовував вищесказане Олег Кіндер.

Як твердить Олег Олексійович, місто не має коштів для фінансування цієї лікарні, Ковелю вона не потрібна, тому що там половину приміщень потрібно просто зруйнувати. Дитяче відділення уже закрите більше десяти років. Адмінбудівля п’ять чи шість років взагалі не використовується. Протезний кабінет – це навіть не вчорашній день, а хто його знає, яке минуле.

«Сам корпус, де лікуються хворі, де палати і все остальне. Ну, повірте мені, там ідея хоспіса вона хороша. Але ідея, яка літає рік і два місяця. І мої слова, що для переобладнання, на мою думку, треба десять мільйонів. Оце всі схопилися за цю цифру – десять мільйонів! Я її просто сказав, ну, прикинувши, а скільки це може бути капітальний план. І до сьогоднішнього дня оця цифра «десять мільйонів» вона літає. Да? Але ж ну це повинно бути проектно-кошторисна документація і все інше. До сьогоднішнього дня ніхто нічого не зробив. Палець об палець не стукнув!» – бідкається мер, туго зав’язаний «гордієвим вузлом» ковельської вузлової лікарні.  

На думку Кіндера, єдине, що варте уваги, це поліклінічне відділення. Нібито, влада говорила, щоб забрати його в комунальну власність міста, відкривши центр первинної медико-санітарної допомоги для мешканців мікрорайону Ковель-ІІ. Але, як зізнається мер, це чотирьохповерхове приміщення «воно нам не потрібно». Мова йде, щоб взяти хоча би частину першого поверху, тобто і цього хватить з головою.

«Нам… у нас просто… Ми не витягнемо зміни до бюджету. Хто оці там слухи розносить… Члени виконкому, я прошу, будь ласка, по ваших десь там можливостях попрацюйте у своїх колективах. І я говорю, що я не знаю, як вирішити дане питання. І це є питання достатньо важливе для міста Ковеля, бо воно саме перше, те що ми переконували депутатів обласної ради ще попередньої каденції, що в першу чергу даний заклад – на території міста Ковеля і там працюють ковельчани, і обслуговуються ковельчани», – агітував соратників Олег Кіндер.

Іншим злободенним питанням, яке він озвучив, була профтехосвіта.

«І для мене саме більше це здивування, що Верховна Рада і голова Верховної Ради підписалися за цей закон про фінансування – за зміни до державного бюджету… бюджетного кодексу і Президент до сьогоднішнього дня його не завізував. Чи завізував би хоч в одну сторону, або в другу сторону. Тоєсть, ми готові вже на будь-які моменти. Всі терміни, згідно чинного законодавства, вже давно вони пройшли», – доводить міський голова.

Олег Кіндер каже, що голова Волинської ОДА Володимир Гунчик своїм розпорядженням передав на місця 7 мільйонів гривень стабілізаційної дотації, а 7 мільйонів лишив собі. Ковелю перепало 2 мільйона гривень.

«Я задавав особисто питання губернатору: «А навіщо ви це розпорядження підписали?» Чому? Бо це – віртуальні гроші. Їх немає ніде. Просто їх немає. Вони не підтверджені абсолютно нічим. Це чисто одна бумага – оце розпорядження губернатора. Із-за чого, коли дехто, особливо із заступників губернатора – наш депутат, піднімає питання в частині допомоги, то власне краще нехай би попрацював, щоб ті два мільйона реально прийшли в місто Ковель. Перше, це віртуальні гроші, а друге, це чисто обман людей, переведення пальцем: а ви йдіть там на місцях розбирайтеся», – бідкався Олег Кіндер, але не розповів, так що ж йому відповів губернатор.

Член виконкому і водночас депутат приміської Дубівської сільської ради Ковельського району від БПП «Солідарність» Петро Мякота огласив таку ремарку: якби міська влада ще рік тому залучилася до проектів Євросоюзу, то сьогодні знайшовся би якийсь інвестор для майбутнього вузлової лікарні. Мовляв, головне – хотіти працювати. У відповідь Олег Кіндер згадав заступника голови ОДА і депутата Ковельської міської ради Сергія Кошарука.

«Я особисто був присутній і це було зафіксовано, коли Кошаруку давалося доручення рівно рік назад, щоб знайти інвесторів на реабілітаційний центр, чи як його назвати. За рік всі доручення, які десь давалися, вони абсолютно ні на копійку не вирішені. Ні на копійку!» – гучно деталізував Олег Олексійович, «охрестивши» недавній приїзд у лікарню депутатів Волиньради – «заігруванням» із залізничниками.

Після виступу «боса» підхопив «лікарняну» тему «профільний» заступник міського голови Ігор Прокопів, який розповів, що влада мала зустрічі з головним лікарем вузлової лікарні Наталією Віслогузовою.

«І будь-які наші спроби десь допомогти, розцінювалися, як втручання в їх господарську діяльність. Казали: «У нас є керівництво і ми будемо займатися». На тому вся співпраця закінчувалась. По обладнанню, яке в них є, ситуація теж непроста, тому що багато обладнання вже немає. Львів помаленьку собі забирає… Вона [Наталія Віслогузова, – ред.] могла нашою підтримкою заручитися, то вона сказала: «Ні, я не буду». Писала в різні інстанції, що ми десь їм щось таке недобре робимо», – «накапав» на головну лікарку Ігор Прокопів.

«Всі умили руки. Колектив кинули. І саме страшно, що в цей момент – заігрування з колективом. Коли перед виборами до органів місцевого самоврядування, є це все зафіксовано, що пожимали друг другу руки і сказали: «Ви не переживайте. Ми вас не кинемо. Ми будемо фінансувати». І все. Вибори пройшли, а далі що?» – згадав виборчі перегони Олег Кіндер.

Знову прозвучало прізвище голови облдержадміністрації Володимира Гунчика, бо саме він зустрічався тоді з медичним колективом.

«Це не виборча [агітація, – ред.]? Все добре, проголосуйте за нас і буде комунізм», – саркастично підсміювався в кулак з президії Олег Олексійович, коли поминали губернатора.

«Поки міністерство інфраструктури не визначиться, воно [питання вузлової лікарні, – ред.] в повітрі висить. Ні ми не можемо чимось допомогти, ні область поки не прийме на себе. Ми говоримо, а дій конкретних немає. Тому що юридично нічого не змінилося. Це – державний заклад – вузлова лікарня Львівської залізниці. Будь-які наші дії вони розцінюють чомусь, як втручання у їхню внутрішню діяльність. Коли голова [Олег Кіндер, – ред.] просить зустрічі з колективом, а головний лікар відписує листа, що вона доцільності в цьому не бачить. Ну, то вибачте тоді», – продовжував напускати градус напруги Ігор Прокопів.

«То давайте цей документ опублікуємо в газеті», – підказав Петро Мякота.

«Та я його скрізь показую. Я його вам можу подарувати – цю відповідь… от журналістам, які тут присутні», – запевнив Олег Кіндер, але так нікому нічого й не «подарував»…