На Ковельщині ветеран війни і праці вкотре просив «розібратися» із директором «Каскаду»

26 Квітня 2016, 09:00
2229

Ковельська районна рада розглянула інформацію тимчасової контрольної комісії по врегулюванню майнових питань пайовиків Любитівського споживчого товариства села Ворона, яка була створена по заяві ветерана війни та праці Якова Чуля та з ініціативи його сина – депутата з фракції «Радикальна партія Олега Ляшка» Миколи Чуля.

Голова цієї комісії Тарас Оніжук, з фракції УКРОП, повідомив, що напрацьовані матеріали будуть направлені до поліції, але запропонував продовжити її повноваження ще на три місяці.  




«У селі був магазин. Кооперація. Хто там торгує? Як торгує? Це людей не цікавить. Магазин працював і працює. Цей пан Пархонюк взяв в оренду. Яку оренду – я не знаю. Ніхто того не чув і не знає. Ніяких ні зборів не було, ніхто не совітувався із громадою села. Взяв його через п’ять місяців закрив і почав розбирати. Забрав всередині батареї, котла, освітлення. Потом почав різати огорожу вокруг магазина. Там до триста метрів тої огорожі. Кажу: «Хлопці, що ви робите?» – «А вам, діду, воно треба?!» – «То ж наше!» – «Нам сказали – ми ріжемо». Люди звернулися на прокуратуру. Ціле село підписалося. Прокуратура винесла таке рішення, що він [Володимир Пархонюк, – ред.] взяв в оренду від розкрадань. Пархонюк розібрав на триста тисяч. І ви не можете розібратися десять років? Ви бачите, яка папка тих бумаг брехливих», – говорить Яків Чуль, показуючи депутатам і всім присутнім велику папку «паперів».

Яків Потапович розповідає, як по його заяві в село десять років приїздять керівники району, інші посадовці, але все – «безрезультатно». Ця «епопея» пройшла декілька разів усі державні та правоохоронні інстанції району та області.

«Магазина нема в селі. Навіщо таке приміщення марнується?! А ви все розглядаєте на тій комісії! Прокурор написав, що він [Володимир Пархонюк] не є власником. Магазин – наш, то попросіть того пана Пархонюка, нехай він поверне, що забрав. Хто він такий? Ми його не знаємо. Село, громада його не знає. Мені сказали, що в нього пайові книжки. Це – неправда! Скільки я вам буду про це говорити! Так не можна обіжати людей. Я прошу вас усіх депутатів: зверніть увагу на це. Віддайте! Це не моє, а це – громадське, а значить державне. І ніхто не має права його привласнювати», – пояснював народним обранцям Яків Чуль.

З трибуни сесії було озвучено лист на його ім’я від голови Ради Організації ветеранів України Петра Цибенка, в якому той порадив Якову Потаповичу звернутися до суду.

«Дякуємо Якову Потаповичу за його дійсно громадянську позицію! Якове Потаповичу, районна рада вже звернула увагу на вас і на вашу проблему. Ми раді б сьогодні вам допомогти так, як ви хочете, але повноваження є повноваженнями. Є тимчасова контрольна комісія, яка за період своєї роботи зробила, не багато зробила, і бачить, що вона далі не в силах впоратися з цим, бо це знову ж таки переходить за межі компетенції комісії, і пропонує такий проект рішення – продовжити роботу, а матеріали, які є в комісії, направити в Національну поліцію», – сказав голова районної ради Андрій Броїло.

«Направте ще в суд. Хай район судиться, або держава судиться з тим паном. Це ж не моє. Я ж не можу за ціле село судитися. А ви, як рада районна ухваліть, щоб цей пан… побєспокойте його», – попросив Яків Чуль.

Слово взяв член тимчасової контрольної комісії, син ветерана-заявника Микола Чуль, який зауважив, щоб присутні не подумали, що «йде заступництво родини». Микола Якович мовив, що впевнений у тому, що сесійна зала не зовсім зрозуміла, які комісія розглядала справи і що знайшла. Він вирішив трішки доповнити Тараса Оніжука.

«Десять років ця тяганина йде. У правовому полі це не розглядалося. Простим, непрозорим оком подивитися… 150 чоловік із села написали, що виявлена крадіжка. Міліція дає відповідь, що в денний час приїхали і взяли. На яких правах взяли? Коли закон про оренду говорить, що ні в якому разі ніхто не може взяти. Людина зайшла не в своє поле. Людина підставила людей інших. Договірні основи складені неправильно. І на нашій комісії, на яку приїхав пан Пархонюк, він зразу привів із собою юриста. Нашого юриста не було на комісії», – обурюється таким «розкладом» Микола Чуль.  

За його словами, Володимир Пархонюк не приїхав жодного разу до людей в село, що ніякої згоди пайовиків, тобто громади – немає.

«Люди це підтвердили і останнім часом, і попередніми. Ніяких документів немає. Нема чого лавірувати, що він каже: «У мене це не збереглося», «А це я не пам’ятаю, хто тоді був головою сільпо, хто виконуючим обов’язки», тим більше, що виконуючий обов’язки розпоряджався орендою». То він не пригадує, куди металолом здали. Каже: «На основі накладної». Накладна – це фікція, що я в когось щось взяв», – переконував Микола Чуль.

Як твердить Микола Якович, документи – підроблені.

«Нехай слідча комісія розглядає конкретно. Це не єдине село, яке постраждало. Не хоче працювати – люди йому прощають, в якому плані: віддай те, що забрав і йди собі, як в народі кажуть, на чотири сторони», – заявив він відносно директора ТОВ «ВКП «Каскад» Володимира Пархонюка.  

При цьому Микола Чуль попросив вибачення перед всіма присутніми у сесійній залі, що його батько, якому скоро має виповнитися дев’яносто п’ять років, не зміг згадати керівників та інших посадовців, які приїздили розглядати його заяви.

«Ми є люди із села. І ми живемо у правовій державі, і нам треба те, що є наше. Хай воно лишається нам. І вибачте за мого батька. У всіх прошу вибачення. І вас, тато, прошу: залишіть цю тему. Пишіть якісь мемуари, чи спогади, згадуйте своє життя, як ви працювали секретарем, як нашу хату спалили, як ви брата втратили, як ми не могли своєю сім’єю ніде жити, а всі люди боялися, бо перед тим голову сільської ради повісили. А вас не могли живим взяти. Не знаю, чи «червоні», чи наші УПА. Хто б там не був, але ви їм не здалися. За вас село тоді заступилось, як могло, і ви тепер за те село менше уже доконяйтись. Хай їдуть молоді люди із села», – казав Микола Чуль.

«Микола Якович, вам нема за що просити вибачення. Ми маємо просити вибачення перед ветераном, якому доводиться вирішувати такі питання. Але справою честі цієї комісії, роботу якої ми сьогодні продовжили, довести це діло до логічного завершення. Поставити крапку для того, щоб ніхто вже до цього питання не повертався. Якщо нам, дасть Бог, це вдасться», – завершив дискусію голова ради Андрій Броїло.

Депутати прийняли запропонований проект рішення.

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
27.03.2024
20:39