У Ковелі виправдали групу осіб, яких звинувачували у гральному бізнесі

На лаві підсудних опинилися раніше не судимий уродженець міста Ізюм Харківської області та двоє уродженців Ковеля, один з них вже був засуджений за незаконне поводження зі зброєю, а іншого свого часу за насильницьке донорство суд позбавив волі строком на 8 років.

Як вказувала сторона обвинувачення, перший для втілення свого задуму попередньо вступив у змову з двома раніше судимими особами, з якими на протязі тривалого часу перебував у дружніх стосунках і йому було відомо, що вони знайомі із специфікою діяльності підпільного ігрового закладу.

«Головний» зобов’язувався розподіляти між учасниками групи незаконно отримувані за результатами проведення кожної окремої азартної гри в «Покер» готівкові грошові кошти в розмірі 10 % від суми зроблених гравцями ставок з розрахунку мінімально можливої ставки кожного гравця в розмірі 50 грн. та кількості учасників не менше ніж 4 чоловік за кожним столом на одну гру, тобто мінімальний можливий виграш казино у розмірі не менше ніж 20 грн.

Роль одного із колишніх засуджених полягала у виконанні функцій співвласника казино та керуючого гральним закладом, в підборі персоналу, іншого – адміністратора, який забезпечував доставку продуктів харчування та напоїв для відвідувачів, вів графіки виходу на роботу найманих працівників, нараховував заробітну плату та «чайові», обліковував видачу коштів, особисто здійснював пропускний режим до приміщення, отримував та зберігав гроші.

Крім цього, «головний» повідомив спільників, що для забезпечення їх діяльності необхідно дотримуватись розроблених заходів конспірації: проводити азартні ігри тільки у нічний час, використовувати засоби відеоспостереження на вході у гральний зал, залучати лише перевірених гравців, яких вони особисто мають повідомляти про гру шляхом використання мобільного зв’язку, направлення СМС-повідомлень та інструктувати про правила поведінки, в тому числі у випадках зацікавленості з боку правоохоронних органів.

У 2012 році для забезпечення умов конспірації та унеможливлення викриття своєї діяльності правоохоронцями, з метою забезпечення контрольно-пропускного режиму в казино, «головний» придбав та встановив на вході в приміщення домофон, а також відеокамери візуального спостереження за прилеглою територією та особами, які бажали зайти у середину, зображення з яких транслювалося на монітор, розташований за робочим місцем адміністратора.

Для додаткового залучення клієнтів шляхом створення привабливих умов відпочинку та якомога тривалішого перебування гравців у закладі, він придбав та встановив високоякісні телевізійні екрани, м’які меблі, столи, забезпечив бездротовий доступ до мережі Інтернет (Wi-Fi) в самому приміщенні казино, влаштував бар для відвідувачів, до якого спеціально були найняті бармени та офіціанти, яким про діяльність останніх нічого відомо не було.

З метою забезпечення прикриття та унеможливлення викриття і притягнення до кримінальної відповідальності членів організованої групи, створення видимості легального функціонування утвореного закладу, «головний» наказав використовувати атрибути та символіку федерації настільних спортивних ігор України.

В обвинувальному акті йдеться, що він у травні 2010 року на ім’я підставної особи, якій про його наміри нічого відомо не було, орендував приміщення бару, яке розташоване на першому поверсі будівлі в Ковелі на вулиці Винниченка, 3. Тут вищевказана група в період з грудня 2010 року по лютий 2014 року і займалася забороненим видом господарської діяльності – гральним бізнесом.

1 лютого 2014 року на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду співробітники УБОЗу в приміщенні підпільного казино провели обшук, під час якого виявили та вилучили спеціальне гральне обладнання – столи та карти для гри в покер, фішки, персональний комп’ютер, засоби відеоконтролю, грошові кошти в сумі 11 880,00 грн., 2 430,00 злотих, 6 доларів США, які використовувались організованою групою для грального бізнесу та отримання незаконних прибутків. Діяльність групи була припинена.

Орган досудового розслідування кваліфікував дії обвинувачених за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 203-2 Кримінального кодексу України.

«Головний» своєї вини не визнав та сказав, що у це приміщення він декілька разів заходив пограти в шашки, нарди, оскільки працював там сторожем його товариш, а все обвинувачення є надуманим і не ґрунтуються на доказах. Щодо телефонних розмов, досліджених у ході судового розгляду, то вважає, що розмови між ним та двома спільниками протягом 2013 року велись, оскільки вони є його товариші, допомагають один одному в бізнесі, мова могла йти про реалізацію цигарок (!!!), а також могли домовлятись про намір поїхати в інші міста пограти в карти. Зазначив також, що в даному приміщенні до 2010 року існував клуб спортивного покеру «Альфа Казино» і ті гральні столи для гри в покер та гральна атрибутика залишені цією фірмою.

Два інших обвинувачених своєї вини також не визнали, мовляв, кримінальна справа ґрунтується на припущеннях.

Прокуратура в обґрунтування обвинувачень послалась на докази, зокрема на протокол обшуку, результати проведення оперативно-технічних заходів зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно обвинувачених, протоколи дослідження інформації при застосуванні технічних засобів, висновки судової дактилоскопічної експертизи та судової комп’ютерно-технічної експертизи.

Один із свідків по справі, досудовий допит якого проводився з дотриманням конфіденційності даних про особу, вказав, що грав у покер в місті Ковелі і був там близько 6 разів. Приміщення було організоване для гри в покер. Грошові ставки складали від 500 до 1000 гривень. Але прокуратура не забезпечила допит його та двох інших свідків у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а тому не підтвердила тих обставин, на які вказували дані свідки під час досудового розслідування.

Допитані судом 9 свідків не підтвердили причетність обвинувачених до зайняття гральним бізнесом та до організації чи проведення ігор у спортивний покер, як не підтвердили і своєї участі в азартних іграх у приміщенні на вулиці Винниченка, 3.

Суд вважає, що прокуратура не надала жодного доказу про протиправну діяльність обвинувачених з грудня 2010 р. по серпень 2013 р. і лише з вересня 2013 року відносно них почали проводитись негласні оперативно-технічні заходи, які досліджувались судом.

Доказів, які спростовували б доводи обвинувачених, прокурор Олександр Гайворонський не надав.

Головуючий по справі суддя Ковельського міськрайонного суду Микола Миронюк визнав трьох підсудних не винуватими – за недоведеністю їхньої вини у скоєнні кримінального правопорушення.