На Ковельщині протестують проти можливого закриття сільської школи

24 Лютого 2017, 13:29

Понад 150 чоловік підписали відкритий лист до керівників держави, Волинської області, Ковельського району, депутатів всіх рівнів та до сільського голови Дубівської об’єднаної територіальної громади Романа Троцюка з приводу «реорганізації» школи в Облапах.

«Ми, батьки учнів загальноосвітньої школи I-III ст. с. Облап Ковельського району Волинської області, глибоко занепокоєні планами новообраного голови Дубівської об’єднаної територіальної громади Троцюка Р. В. «реорганізувати» нашу школу, – йдеться у відкритому листі. – Насправді під «реорганізацією», на нашу думку, криється подальше закриття школи.

Ми вимагаємо від шановного Романа Володимировича не здійснювати цей задум. Адже закриття середньої школи призведе до занепаду та втрати перспектив розвитку одного з найбільш знаних сіл Ковельщини, яке має давні традиції та славну історію, жителі якого брали активну участь у визвольному русі часів Другої світової війни, а тепер віддають своє життя і боронять Україну в російсько-українській війні.

Нам дуже прикро й образливо за таке ставлення до нашої школи, яка не заслуговує цього, бо завжди була на хорошому рахунку і нині знаходиться серед кращих навчальних закладів І-ІІІ ст. у районі. І раніше, і тепер вона не належить до найменш укомплектованих шкільних закладів Ковельського району.

Нині в ній навчається 101 учень, а через два роки їх кількість уже буде понад 130 осіб. Із 23-х районних шкіл І-ІІІ вона займає восьме місце за наповнюваністю.

У нашій школі викладають досвідчені педагоги, які мають високий професійний рівень. Про це свідчать їхні високі здобутки. Так, за останні роки вони шість разів ставали переможцями районного конкурсу «Вчитель року», чотири рази – призерами обласного конкурсу «Вчитель року», тричі – лауреатами обласного конкурсу «Вчитель року». Серед педагогів Облапської школи – один вчитель-методист, 4 старші учителі, 9 учителів із вищою категорією. Усі предмети в школі викладають дипломовані фахівці з однією-двома вищими освітами, хоч окремі з них мають і неповне навантаження.

Більше 70% випускників нашої школи за останні роки стали студентами-бюджетниками престижних вишів України: Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету «Київ­ська політехніка», Львівського національного університету імені Івана Франка, Київського національного авіаційного університету, Київського медичного університету, Університету державної фіскальної служби України та інших провідних освітніх закладів.

Серед випускників нашої сільської школи – доктори та кандидати наук, поети, посадовці, вчителі, лікарі. Два наші нещодавні випускники Облапської школи Олег Трофимчук і Тетяна Титюк нині є аспірантами державної форми навчання КНУ ім. Т. Г. Шевченка та СНУ ім. Лесі Українки й невдовзі здобудуть науковий ступінь кандидата наук.

Ще один фактор, який підтверджує неправомірність «реорганізації», – економічний. Візьмемо, скажімо, для порівняння школу в селі Дубовому, в якому знаходиться адміністрація нашої новоствореної територіальної громади. Якщо врахувати коефіцієнт вирівнювання, кількість дітей, кількість ставок педагогічних працівників, то кошти, які отримує Дубівска ОТГ (освітня субвенція), красномовно свідчать, що фінансові витрати в Облапській ЗОШ на одного учня не більші, ніж у Дубівській.

Належний рівень має матеріально-технічна база в Облапській школі. У ній функціонує сучасний кабінет інформатики з підключенням до Інтернету; просторий спортзал; їдальня, де наші діти отримують харчування за помірну оплату; майстерня для занять із трудового навчання; чудова бібліотека.

За кошти меценатів-емігрантів із Канади відремонтовано більшість шкільних кабінетів, коридори та інші приміщення. Впродовж останнього року придбано сучасні нові парти та стільці для шести кабінетів школи. Фахово і красиво оформлено кабінети історії України, української мови та літератури, біології, математики, фізики, початкових класів. Заплановано їхнє подальше дообладнання.

У селі Облапах Ковельського району середня школа існує ще з 30-х років XX ст. Впродовж майже століття ніколи не виникало питання про «реорганізацію» або закриття цього шкільного закладу. Так, у ній навчалися в роки Другої світової війни, не закривали школу і в тяжкий повоєнний період. Хоч не було тоді, як свідчить історія, і відповідного приміщення, і належних кадрів, проте середня школа функціонувала.

Як бачимо, «реорганізувати» чи закрити школу не збиралися ані фашисти під час війни, ані радянські політруки в часи повоєнної розрухи, ані «табачники» і «януковичі». Тож чи не ЗЛОЧИНОМ можна назвати плани знищити школу в селі Облапах Ковельського району вже в суверенній Україні, незалежність якої разом із тисячами українців виборювали і випускники цього шкільного закладу, наші односельчани?

Нам, батькам, кажуть, що будуть довозити дітей до Дубівської школи автобусом. Це ж нонсенс! Навпаки, доцільніше було б довозити дітей із сусідніх сіл Городища, Гредьок, Красноволі в нашу Облапську школу, адже це – тільки 6-11 км, і значно ближче, аніж везти в Дубівську школу, до якої віддаль 15-21 км, а, враховуючи заїзд в Облапи, – 29 км.

Тому ми звертаємось у першу чергу до голови Дубівської об’єднаної територіальної громади Троцюка Р. В.: прислухайтесь до здорового глузду, не руйнуйте того, що створено нашими попередниками, не закривайте школу і не знищуйте село!!! Не накликайте на себе гнів людський і Божий!!!

Звертаємось до Вас із великою надією на допомогу із сподіваннями посприяти справедливому вирішенню проблеми, яку штучно створили в нашому селі Облапах. Наші діти мають конституційне право отримати середню освіту тут, у селі, де упродовж десятків років її здобували їхні батьки. Наша влада, яку ми обираємо, не повинна створювати нам проблеми і незручності, а навпаки – має допомагати їх вирішувати.

Ми і наші діти хочемо бути освіченими громадянами і жити у правовому суспільстві України, де гарантовано їхні права і свободи. Ми не хочемо і проти того, щоб з нами поводилися так, як сьогодні Путін чинить з Україною: якщо ти незахищений і бідний, ти – ніхто і тебе знищать, хоч ти і сусід!!!

Слава Україні!

Із великою шаною до Вас – Віталій ВІТИК, Ірина СОЛОПЧУК, Антоніна ГАВРИЛЮК, Олена ЗУБРИКОВА, Валерій ПОЛІЩУК, та інші – всього понад 150 чоловік».