У Ковелі затвердили план реконструкції парку імені Лесі Українки

У Ковелі обранці громади затвердили план реконструкції парку імені Лесі Українки.

23 квітня відбулася 66 сесія міської ради. Вона проходила у закритому режимі. Відповідне рішення прийняли обранці громади. Про це інформує Ковельська міська рада.

Після обговорення погодили обранці громади рішення про затвердження детального плану території реконструкції парку культури і відпочинку імені Лесі Українки, бульвару Лесі Українки, площі зі сторони парку та вулиці Незалежності.

Упродовж громадського обговорення проєкту містобудівної документації щодо реконструкції парку і бульвару з 22 серпня до 23 вересня 2019 року та з 13 березня до 13 квітня 2020 року на адресу виконавчого комітету міської ради від громадськості надійшли пропозиції та зауваження. Їх передали замовнику та розробнику документації. У міській раді опублікували відповіді щодо результатів їх розгляду:

Стосовно збереження та ремонту існуючого фонтану, ця пропозиція відхилена.

Після громадських слухань, які відбулися 10 вересня 2019 року, до міської влади надійшла петиція про підтримку реконструкції парку та будівництво нового сучасного фонтану, яку підтримало 209 ковельчан.

Варто відзначити, що існуючий має не зовсім вдале композиційне розташування в умовах нинішньої містобудівної ситуації. Його технічний стан вимагає значного фінансування для подальшого ефективного функціонування. Відповідно до інформації  КП «Добробут» фонтан станом на кінець 2019  року має наступні характеристики:

• для його роботи  необхідно наповнити чашу 70  куб.м води;
• бетонна чаша фонтану не має герметичності. Щотижня втрати води становлять  весь об’єм наповненого фонтану, тобто 70 куб.м;
• роботу фонтану забезпечують 3 насоси потужністю 7 кВ кожний;
• щоденні витрати на електроенергію при роботі фонтану  - 140 кВт.год;
• відсутнє обладнання для підсвітки та музичного супроводу фонтану;
• потребують заміни існуючі інженерні мережі, які забезпечують роботу фонтану та насосне обладнання;
• наявне технічне приміщення, в якому розміщене насосне обладнання, підтоплюється ґрунтовими водами, внаслідок чого обладнання руйнується;
• чашу потрібно герметизувати та облицювати гранітними плитами або керамічною плиткою;
• обладнання фонтану є легкодоступним і постійно руйнується недобросовісними громадянами. Орієнтовно протягом року проводиться заміна 10 форсунок та 10 кранів;
• візуальне сприйняття фонтану в осінньо-зимовий період не є привабливим, чаша засмічується. 

Переваги нового пішохідного фонтану:

• при будівництві, відповідно до сучасних технологій можливо встановити чашу з морозостійкого бетону із виконанням гідроізоляції;
• для забезпечення роботи фонтану потрібно 15 куб. м води. Щоденні втрати води -  орієнтовно 30 л (це вода, яка випаровується);
• сучасне енергоефективне обладнання. Потужність насосного обладнання - 10кВт.
• використання кольорової світлодіодної підсвітки;
• фонтан є антивандальним, немає доступу до обладнання фонтану.
• застосовується система фільтрів та знезараження води;
• не потребує щорічного ремонту, тільки сервісне обслуговування.
• автоматична система обслуговування, не вимагає людських ресурсів.
• фонтан влітку виконує свою функцію, взимку – це територія для проведення масових заходів на новорічні та різдвяні свята;
• простий в обслуговуванні, більш довговічний;
• має інше візуальне сприйняття.

Кошти міського бюджету для будівництва нового фонтану не будуть використовуватись, так як фінансування пропонуєть здійснювати за рахунок інвестора. За міські гроші проведуть лише демонтаж існуючого фонтану. 

Враховуючи вищенаведені характеристики, не доцільно проводити ремонт фонтану за кошти міського бюджету. Більш ефективним є будівництво нового пішохідного фонтану інвестором, а фінансові ресурси міста можуть бути освоєні на інші роботи з реконструкції.

Щодо незгоди з перенесенням пам’ятника Лесі Українці.

На площі, перед головним входом у парк, сконцентровано три елементи благоустрою, які відіграють свою роль у соціально-культурному житті міста. Це – пам’ятник Лесі Українці, фонтан та елемент озеленення – ялинка, яка є центром розваг у період новорічних та різдвяних свят.

Для правильного композиційного планування площі, а також для організації заходів, приурочених до державних та загальноміських свят, днів вшанування пам’яті Лесі Українки, з нагоди новорічних свят та створення  зручних зон для відпочинку населення, більш раціональним є перенесення монументу на центральну вісь парку. При тому, облаштування навколо нього площі з застосуванням різних варіантів мощення, озеленення та освітлення, як вхідної групи у парк. Таке проектне рішення є більш вдалим  для площі. Пам’ятник буде домінантою, якому будуть підпорядковані інші елементи благоустрою. Крім того, запропоноване проектне рішення підтримано і авторами монументу. 

Центральним елементом площі пропонується фонтан. 

З двох сторін якого буде організовано місця для відпочинку із зеленими зонами. Фонтан запланований пішохідний, тому він не матиме об’ємних форм і не буде порушувати візуальне сприйняття пам’ятника зі всіх сторін площі.  

Ближче до парку, у центрі площі  раціонально висадити ялинку, яка в літній період буде елементом озеленення, а взимку – головним атрибутом свята. Разом з тим, частина площі, на якій влітку функціонуватиме фонтан, взимку буде використана для проведення святкових заходів. Із зазначеного вище, пропозиція про заборону перенесення пам’ятника Лесі Українці відхилена.

Пропозиція щодо збереження будівлі історичного музею врахована і приміщення залишено в проєкті реконструкції парку. 

Читайте також: Будівлю колишнього Ковельського РАЦСу відремонтують для історичного музею

Пропозиції про максимальне збереження існуючого стану парку культури та відпочинку імені Лесі Українки при проведенні його реконструкції враховані. Площа озеленення після реконструкції не зменшиться, існуючі будівлі залишаються без змін.

Пропозиція про відображення в експлікації об’єкта цивільної оборони та пішохідних шляхів до нього врахована. 

Пропозиція про перенесення громадської вбиральні у протилежну частину парку, оскільки неподалік функціонує діюча громадська вбиральня, відхилена. Громадська вбиральня запроєктована біля господарських зон приватних садиб, розміщених на вулиці Олени Пчілки. Враховуючи функціональне призначення об’єкта, таке його місце розташування є більш раціональним.

Пропозиція про максимальне збереження існуючих зелених насаджень врахована.

Переглянуто та відкориговано проєктні зелені зони на бульварі Лесі Українки для максимального збереження існуючих зелених насаджень.

Щодо збільшення зелених насаджень на центральній площі, ця пропозиція відхилена.

Проєктні зелені насадження утворять більше тіньових зон від існуючих нині.

Пропозиція про розміщення мобільного катка в зимовий період на площі перед ялинкою врахована. 

Пропозиція про збереження верби та газону на центральній площі відхилена.

Зважаючи, що усереднена вікова межа експлуатації деревних і чагарникових рослин і газонів в зелених насадженнях населених пунктів на вулицях, проїздах, площах для швидкоростучих дерев (акація, тополя, береза, верба тощо) становить 45 років, для газонів – 5 років (додаток 1 до п.9.1.15 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України).  

Пропозиція про перенесення центральної ялинки до літньої сцени та заборону встановлення лавок на площі зі сторони житлових будинків відхилена. 

Площа, бульвар та парк  належать до територій загального користування і є громадським простором. При тому,  це традиційне місце для відпочинку та  проведення святкових заходів з нагоди свят.

Читайте також:

Ковельчани забракували проєкт реконструкції центрального парку міста

Дев’ять ковельчан взяли участь у громадському обговоренні реконструкції парку та бульвару

Містобудівна рада Ковеля підтримала реконструкцію парку і бульвару

Підписуйтеся на сторінку Район.Ковель у Facebook та слідкуйте за Instagram «rayon.kovel», де оперативно оновлюється інформація.