У Ковелі «буксує» розслідування в справі гаражного кооперативу біля водосховища – 2

Закінчення журналістського розслідування стосовно надання земель під будівництво у місті на вулиці Підгірських більше сотні гаражів та автостоянки.

ЧИТАТИ ПОЧАТОК РОЗСЛІДУВАННЯ

Директор кооперативу «Підгірський-5» Олег Карпік стверджує, що до господарського суду Волинської області подано підроблені документи.

У протоколі № 2 від 25 жовтня 2013 року зборів правління кооперативу «Мотор-Ковель» вказано, що присутні 35 осіб і були прийняті в асоційовані члени кооперативу 30 осіб (список подається за алфавітом):

Балабан Сергій Борисович,

Бичковський Віктор Васильович,

Бойко Володимир Іванович,

Вандюк Василь Михайлович,

Гетьман Тетяна Михайлівна,

Гнатюк Микола Миколайович,

Гошин Валентина Михайлівна,

Гудзь Володимир Євгенович,

Домнюк Олександр Михайлович,

Євсюк Микола Олександрович,

Калюжний Олександр Володимирович,

Клімашевський Володимир Володимирович,

Марковський Роман Михайлович,

Мініч Богдан Миколайович,

Панчук Леонід Борисович,

Приступа Анна Василівна,

Савон Віталій Васильович,

Савонюк Віра Семенівна,

Сапожнік Олександр Вікторович,

Свередюк Анатолій Олексійович,

Селівончик Анатолій Миколайович,

Семенюк Іван Йосипович,

Середюк Андрій В’ячеславович,

Середюк Сергій В’ячеславович,

Стародуб Олексій Володимирович,

Сущ Людмила Олександрівна,

Томчук Володимир Васильович.

Федчук Сергій Борисович,

Філіпчук Сергій Аркадійович,

Шевич Анатолій Миколайович.

У протоколі № 3 від 21 січня 2014 року зборів правління кооперативу «Мотор-Ковель» зазначається, що присутні 33 особи і прийнята в асоційовані члени кооперативу 51 особа (список подається за алфавітом):

Бабарика Степан Федорович,

Балабан Руслана Володимирівна,

Баландюк Степан Антонович,

Баховець Едуард Ростиславович,

Баховець Любов Анатоліївна,

Баховець Ростислав Костянтинович,

Бернадська Любов Василівна,

Богатирьов Михайло Олександрович,

Бурдило Володимир Петрович,

Дарчик Микола Григорович,

Демчук Роман Сергійович,

Демчук Тамара Олександрівна,

Дерев’янчук Леонід Леонідович,

Долонько Тетяна Іванівна,

Зосимчук Віталій Іванович,

Калитюк Світлана Филимонівна,

Капітула Тетяна Анатоліївна,

Кисельов Олексій В’ячеславович,

Кисельова Мирослава Ярославівна,

Кісільова Ольга В’ячеславівна,

Ковальчук Наталія Пилипівна,

Лагасюк Надія Іванівна,

Лагасюк Наталія Петрівна,

Лампіка Анатолій Адамович,

Лещук Антон Вікторович,

Лис Петро Васильович,

Мазур Андрій Васильович,

Маринюк Віта Анатоліївна,

Мартинюк Лариса Петрівна,

Мельник Катерина Костянтинівна,

Міщук Віктор Васильович,

Міщук Юлія Володимирівна,

Мороз Любов Юрківна,

Мороз Микола Петрович,

Мороз Юлія Володимирівна,

Невірко Ілля Сергійович,

Осадча Вікторія Володимирівна,

Оксенюк Юрій Вікторович,

Поляков Валентин Анатолійович,

Полячук Віталій Юрійович,

Полячук Дмитро Юрійович,

Ростун Ярослав Сергійович.

Сарапін Юрій Васильович,

Смаль Ніна Іванівна,

Смаль Олександр Петрович,

Смаль Павло Васильович,

Смаль Петро Петрович,

Степанюк Святослав Павлович,

Стречин Володимир Георгійович,

Томчук Володимир Леонідович,

Трибель Галина Валеріївна.

Списки асоційованих членів кооперативу, оформлені додатками до протоколу № 2 від 25 жовтня 2013 року та протоколу № 3 від 21 січня 2014 року, які розглядалися в господарському суді Волинської області, не підписані самими членами, не вказано ідентифікаційний код і навіть по-батькові окремих осіб. А це все необхідно для внесення змін до статуту. Також статутом передбачено, що до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить затвердження рішення правління про прийняття нових членів.

Обидва протоколи загальними зборами не затверджені, а отже, є підробленими документами, поданими до господарського суду, щоб фіктивно «підтвердити», що членів кооперативу 110 (29 + 30 + 51). У статуті вказано, що кількість членів кооперативу повинна бути не меншою за кількість ділянок землі під будівництво гаражів. Але станом на 15 грудня 2016 року зміни до статуту кооперативу не вносились, а отже, членів кооперативу – 29, тобто тільки ті особи, вказані в статуті.

У протоколі № 3 від 21 січня 2014 р. зазначено, що розмір членських внесків затверджений на зборах правління. Це є нічим іншим, як перевищенням службових повноважень голови та членів правління, які підписали протокол, бо розмір вступних та цільових внесків встановлюється на загальних зборах. Кооператив створено для задоволення потреб своїх членів у зберіганні власних автотранспортних засобів, шляхом забезпечення місцями для будівництва гаражів. Це прямо передбачено в статуті.

Підписували так звані «протоколи» члени правління кооперативу Роман Шульган, Петро Шевчук, Сергій Карпачьов та Юрій Шумік.

Цікаво, що серед членів гаражного кооперативу «Мотор-Ковель» є іногородні: Мороз Юлія Володимирівна проживає в селі Білин Ковельського району, Гошин Валентина Михайлівна – в селі Верхи Камінь-Каширського району, Савонюк Віра Семенівна – в селищі Любешів, Томчук Володимир Васильович – в селі Кукуріки Старовижівського району.

До господарського суду Волинської області були також подані копії витягів з банківських документів про сплату членських внесків у 2015 році, які викликають сумніви у достовірності. Наприклад, 28 вересня 2015 р. нібито сплатив членські внески в сумі 2 тисячі гривень Сергій Масалов, колишній ковельський міжрайонний прокурор, а в списках членів кооперативу його немає і станом на квітень 2016 року він не зазначається членом кооперативу. Невже одіозного екс-прокурора просто «розвели» на гроші?

Правоохоронні органи змушені були відреагувати на всі ці факти. 7 вересня 2016 року Ковельський відділ поліції відкрив кримінальне провадження № 12016030110001893 за ч. 1 ст. 358 КК України (Підроблення документів).

Розслідує старший слідчий, капітан поліції Катерина Виндюк, але справа йде «туго». Обслуговуючий кооператив «Підгірський-5», який ініціював відкриття кримінального провадження, у вересні 2016 року звертається «за допомогою» до Генерального прокурора України Юрія Луценка.

«З телевізійних трансляцій нам стало відомо, що працівники Генеральної прокуратури України вживають заходів щодо перевірки законності виділення земель комунальної власності за схемами створення фіктивних житлово-будівельних кооперативів, зокрема, у місті Харкові. У вашому інтерв’ю журналістам-телевізійникам прозвучало, що такі перевірки будуть тривати і прокуратура буде виявляти усі подібні факти. На жаль, ми спостерігаємо протилежне», – йдеться у зверненні.

З «благословення» Ковельської місцевої прокуратури слідчий Катерина Виндюк закриває справу. Кооператив «Підгірський-5» подає до суду скаргу на її постанову.

«Оскаржувана постанова отримана нами під розписку у слідчої 14 грудня 2016 року цілком випадково, оскільки саме в цей день ми поцікавились результатами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні. В порушення вимог КПК України, постанова на адресу кооперативу не надсилалась», – наголошується у скарзі.

Слідчим Катериною Виндюк навіть не допитано в якості свідків тих осіб, які зазначені в заяві про злочин. Розмір членських внесків, згідно із статутом, встановлюють на загальних зборах кооперативу, а не на зборах правління. Голова правління кооперативу Романа Шульгана взагалі не допитано. Не допитано і керівника Володимира Літвінчука, не кажучи вже про допит усіх свідків, присутніх на зборах правління 25 жовтня 2013 року та 21 січня 2014 року.

28 грудня 2016 року слідчий суддя Сергій Панасюк скасував постанову про закриття кримінального провадження, але розслідування все одно «заглохло».

СУДОВИЙ ПОЗОВ ВЛАСНИЦІ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

Ще у листопаді 2009 року Світлана Шворак придбала у Ковелі земельну ділянку на вулиці Вальсроде для будівництва та обслуговування житлового будинку. Після прийняття Ковельською міською радою рішення по гаражному кооперативу на сусідній вулиці Підгірських вона звернулася із позовом до влади. Мовляв, міськрада порушила її конституційне право на безпечне для життя і здоров’я довкілля (стаття 50 Конституції України). Крім того, на думку позивачки, близькість розташування гаражного масиву та автостоянки до її будинку створює побутові незручності та інші негаразди, в тому числі й для екології.

Справу розглядав у Ковелі суддя Тарас Наваляний. Який «фінал» судового двобою з владою щодо визнання незаконними трьох рішень міської ради, що стосувалися гаражного кооперативу «Мотор-Ковель»? Звичайно ж, позивачка програла справу.

«9 лютого 2017 року зразу після оголошення перерви для постановлення рішення в нарадчій кімнаті (до речі, суддя не оголосив, о котрій годині буде зачитаний короткий текст рішення), представник відповідача, Ковельської міської ради, Клевецька Тетяна Геннадіївна, повідомила моїй невістці, Шворак Наталії Петрівні, що рішення суду буде не в мою користь і що суд не прийме до уваги покази свідка Панасюка Сергія Івановича. Це дає мені підставу вважати, що прийняте у справі рішення було попередньо «погоджене» з відповідачем, а це – грубе порушення закону», – говориться в апеляційній скарзі Світлани Шворак.

Виконком Ковельської міської ради надав суду письмові докази: копію завдання на розроблення детального плану території розміщення гаражного масиву та автостоянки на вулиці Підгірських – без дати його складання та затвердження; копію договору на виконання проектно-вишукувальних робіт на розробку проектно-кошторисної документації – без номера та дати; копію кошторису № 1, як додатка № 1 до цього договору, на суму 15189 гривень – без дати і номера; копію акта здачі-прийому проектної документації – без номера та дати, акта по проектній документації, із зазначенням вартості 15189 гривень, – без номера.

Допитані в суді свідки – начальник відділу містобудування та архітектури Людмила Мурай та начальник відділу комунального господарства Олександр Балак, які готували ці «докази», не пояснили, чому документи не містять дати їх складення і затвердження та чому відсутні номери. На їх думку, це не є порушенням, а такі випадки мають місце у їх роботі, проте, ніхто їм не робив зауважень з подібних приводів.

На вимогу суду представник відповідача подала копію договору на виконання проектно-вишукувальних робіт, де вже проставлено дату укладення – 1 липня 2014 року та «№ 115» дописано від руки невідомою особою. Подана ж копія кошторису № 1 до цього договору не містить номера договору та дати. На копії договору є відмітка, що оплата здійснена 7 липня 2014 р. А поданою копією платіжного доручення № 487 від 7 липня 2014 р. стверджується, що оплата 15189 гривень, згідно з договором № 115, проведена 28 серпня 2014 р. Слід зазначити, що на копії договору № 115 та кошторису № 1 і платіжного доручення № 487 підписи у штампах різні, хоча зазначено посаду підписанта: начальник управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства.

Такі письмові докази мають суттєве значення для повного і всебічного з’ясування обставин справи. Так, у договорі зазначено, що розрахунок за виконані роботи проводиться замовником на підставі підписаного сторонами акта приймання виконаних проектних робіт протягом десяти календарних днів з дня підписання замовником такого акта. Отже, як вбачається з доказів, станом на січень 2014 року, проектно-кошторисна документація на розміщення гаражного масиву та автостоянки на вулиці Підгірських не була виготовлена і не могла затверджуватись рішенням міської ради № 48/50 від 30 січня 2014 р. Це додаткова підстава для визнання незаконними рішень, що є предметом спору.

На суді свідок Сергій Панасюк, який працював на посаді заступника начальника відділу містобудування і архітектури, пояснив: рішення про затвердження детального плану території № 77/47 від 26 серпня 2010 року, що обумовлює детальний план індивідуальної житлової забудови, є чинним та дійсним. За його словами, фактично існує два детальних плани на одну і ту ж територію. З юридичної точки зору, це – неприпустимо. Свідок вказав, що будь-які зміни вносяться у вже затверджений план, тобто, зміни повинні були вноситись в рішення від 26 серпня 2010 року.

Дивним чином, але суддя Тарас Наваляний, в порушення вимог ст. 212 ЦПК України, не навів мотивів відмови у прийнятті і цього доказу, хоча, відповідно до ст. 63 ЦПК України, показання свідків – це доказ.

Якщо представник Ковельської міської ради Тетяна Клевецька ще до оголошення рішення мала інформацію, що покази свідка Сергія Панасюка судом не будуть взято до уваги і суд в оскаржуваному рішенні, дійсно, не оцінив даного доказу, то це пряме підтвердження, що прийняте рішення «погоджено» з місцевою владою.

Сергій Панасюк був допитаний в судовому засіданні, оскільки саме він готував документи, які є у матеріалах справи. Отже, висновок суду не відповідає фактичним обставинам.

По-перше, зміни до детального плану, затвердженого рішенням Ковельської міської ради від 26 серпня 2010 р. № 77/47, не вносились і це було встановлено в суді на підставі зазначених вище доказів.

По-друге, зміни до Генерального плану міста затверджені рішенням міської ради № 44/62 від 28 листопада 2013 р, а оскаржуване позивачем рішення № 41/41 прийняте 22 серпня 2013 р., тобто, до внесення цих змін. Це ж очевидно, адже серпень передує листопаду, згідно з календарем. То чому ж це суд прийшов до висновку, що листопад того «тринадцятого» року настав раніше, ніж серпень?

При прийнятті рішення № 48/50 від 30 січня 2014 року було порушено Регламент міської ради і цей факт визнала свідок – головний архітектор міста Людмила Мурай, хоча й виправдовувалась, що то не її вина.

Виконком не надав суду розроблених та затверджених технічних умов на водовідведення та інженерне забезпечення гаражів та автостоянки. Частина земельної ділянки, на якій міськрада передбачила ці об’єкти, розташована у водоохоронній зоні. Людмила Мурай в судовому засіданні підтвердила, що гаражному кооперативу «Мотор-Ковель» не видавались містобудівні умови та обмеження на проектування та будівництво гаражів. Також виконком не представив протокол архітектурно-будівельної ради з розгляду детального плану, як того вимагає порядок розроблення містобудівної документації.

Що скаже апеляційний суд – побачимо, а тим часом Світлана Шворак звернулася до старшого слідчого поліції Надії Сметюх з клопотанням, що під час розгляду цивільної справи їй стало відомо про наявність ряду підроблених документів, з проханням долучити їх до матеріалів кримінального провадження і провести слідчі дії.