Дерев’яні халупи на вулиці Володимира Кияна у Ковелі були самочинно зведені в межах охоронної зони двох свердловин ще півстоліття тому.
На останньому засіданні виконавчого комітету міської ради одноголосно прийнято рішення їх демонтувати. Провести демонтаж доручили комунальному підприємству «Добробут», хоча ця територія належить УВКГ «Ковельводоканал».
Сьогодні вранці на місце події прибули працівники мерії, Національної поліції, комунальники. Місцеві жителі виступили категорично проти знесення незаконних споруд, якими користуються десятиліттями.
«Це все нічийне, а їм [чиновникам] просто треба участки землі. Мурай нам казала, що вона виділить землю, щоб ми перенесли свої сараї. Сказали, що могтимете і світло провести, і воду зробити. «Я вам дам землю», – говорила нам Мурай. Вона обіцяла у своєму кабінету. Вже пройшло два роки. Де та земля? Ми ждемо землю. Ми не підемо це зносити. А тепер вона [головний архітектор міста Людмила Мурай] не приходить, каже, що ми з вилами і пістолетами стоїмо, що ми її заб’ємо», – розповідають пенсіонери, посміхаючись з того, що чиновники «приписують» їм вигадані погрози.
«Ви тут «герої»?! А ми ніхто?! Наші діти захищають Україну», – казали люди приїжджим посадовцям.
«Два роки управління водопровідно-каналізаційного господарства пише листи про знесення цих будівель. Вже другий рік боремося», – мовить завідувач сектору планування та контролю за забудовою міста відділу містобудування та архітектури виконкому Марія Приступчук, показуючи журналісту «свіже» рішення виконавчого комітету.
Влада організувала акцію з демонтажу не будь-коли, а чомусь саме в той час, коли у відпустці перебувають причетні посадові особи – автор рішення виконкому Людмила Мурай та заступник міського голови Андрій Товстига, який має контролювати його виконання. Марія Приступчук підтвердила, що і Товстига, і Мурай перебувають у відпустці, а вона виконує обов’язки останньої.
«Дорогу перекриваємо, щоб ніхто не їхав! Будемо дєжурити цілу ніч», – чи то жартома, чи то всерйоз попереджає одна з пенсіонерок.
«Те саме, що і на «другому Ковелі». Буде загрязнення свердловини. Хто буде відповідати? Ось – працююча свердловина. У цьому приміщенні – одна свердловина, а слідуюча – за парканом, де башня. Вона резервна свердловина. Її в любий час насос запускає в роботу. А так, як водопостачання буде об’єднано два водопровода, постачати будемо з [вулиці] Ватутіна воду на «другий Ковель» і ця свердловина буде задіяна в роботу», – стверджує головний інженер УВКГ «Ковельводоканал» Вадим Огей.
Він вказує, що відстань від цих будівель до сараїв має бути не менше 30 метрів, а в наявності – паркан, три метри і сарай.
«Ці люди були у нас в кабінеті Юрія Івановича [начальник «Ковельводоканалу» Юрій Рибачок], вони самі понаписували розписки, обіцяли місяць-другий не трогати, поки вони з картошкою…, а потім позносять самі ті сараї… Вони думали, що воно так пройде, але воно в нас так не пройде ніяк», – пояснював Вадим Огей.
Національну поліцію представляв дільничний офіцер, капітан поліції Сергій Волощинський.
«Приїхали для забезпечення правопорядку і встановлення об’єктивної істини даної проблеми. Я не скажу законні чи незаконні підстави знесення. Тут необхідно міряти і все прочєє… Треба, щоб люди писали колективну заяву стосовно своїх будиночків. У подальшому подавати ці документи у виконавчий комітет Ковельської міської ради для вивчення з метою чи виділити ту землю чи перенести. А якщо знесення, тоді тільки рішенням суду можна знести оце все», – прокоментував ситуацію Сергій Станіславович.
«А людям пропонувалося щось взамін?» – поцікавився спецкор Микола Силюк у начальника відділу капітального будівництва і житлово-комунального господарства виконкому Андрія Стернічука.
«Я, як начальник управління капітального будівництва… Це не у моїй компетенції. Ну, то чого ви мене про це питаєте?! Ви мене цього не питайте. Це не моє питання. Я не знаю. Наше управління не займається розподілом землі. Ну, навіщо ви мені таке питання задали?» – доброзичливо «відмахувався» від спецкора Андрій Васильович, назвавши питання «каверзним».
Місцеві жителі нарікали на відставного офіцера міліції З., який неподалік правдами і неправдами «відхопив» земельну ділянку, мовляв, тут он «наступає» приватна житлова забудова, а влада не може їм під сараї надати тієї нещасної землі.
«Ми згідні перенести сараї, нехай тільки нам скажуть куди, але хоч би ближче, щоб ми могли дійти туди. Ми підписалися у Рибачка і тепер стали винні», – бідкалися жіночки.
Гурт мешканців зібрав навколо себе депутат Ковельської міської ради від «УКРОПу» Володимир Косцьов’ят, який обурювався, чому влада на засідання виконкому не покликала громадян, які мають ці самовільні сараї. Але люди все «штурмували» Марію Приступчук відносно головного архітектора міста.
«Вона нам обіцяла, що надасть землю, на якій можна буде провести світло і воду. Виділить нам землю. Ви розумієте?» – доводила пенсіонерка.
«Ну, як вона може вам виділити землю?» – дивувалася Марія Іванівна.
«Вона нам обіцяла. І ми чекаємо. Ми не будемо зносити сараї, поки не буде виділена земля», – стояли на-своєму власники самобуду.
«Я що, землю маю право надавати?» – риторично запитувала їх Марія Приступчук.
«Ви як хочте, а ми просимо», – настоювали громадяни.
На тому всьому, підписавши якісь «папери», посадовці роз’їхалися, а люди – розійшлися…
