Як у Ковелі священик повертає до життя ретро-автомобілі
-
-
>
-
>
-
>
4733
Коли вулицями Ковеля їде цей шикарний автомобіль, перехожі завертають голови, щоб краще роздивитися таке диво. Мало хто знає, що власник його – настоятель місцевого Свято-Володимирського храму Віталій Лехкобит. Правда, з гаража виганяє його лише в особливі, святкові дні, а у будні кермує звичайним легковиком, – розповідає всеукраїнський тижневик «Вісник».
Звідки ж у священика таке захоплення старими авто? Отець Віталій із посмішкою реагує на це питання. І пояснює, що любов до техніки прищепив батько. Він був знаним комбайнером у селі Мишів Іваничівського району, де народився співрозмовник. Змалечку помагав батькові, а заразом і вчився від нього розбиратися у премудростях залізних механізмів. У жнива до школи ходити не потрібно було, то хлопчак усі дні проводив на полі. І у 12 років уже справно керував комбайном, а батько сидів збоку для страховки. А щонеділі Віталій ходив до місцевої церкви на службу. Прислуговував священикові. Саме перебування у храмі визначило його подальшу долю. Після служби в армії хлопець вступив до Волинської духовної семінарії. Згодом став священиком.
Захоплення старими авто з’явилося, можна сказати, випадково. Хтось зі знайомих хотів продати на металобрухт списаний ГАЗ-69.
– Але, знаючи, що я ремонтую різну техніку, попитали, чи не хочу придбати раритет. Звичайно, погодився. Бо це ж частинка нашої історії, якщо ми все продамо, переплавимо, то наші діти нічого не будуть знати про минуле. Я хочу, щоб ми шанували колишні речі, – зауважує священик. – Виробництво ГАЗ-69 почалося у 1953 році минулого століття. Це був «крутий» транспорт колгоспного керівництва. Він мав підвищену прохідність і тим цінувався. В народі його називали козликом.
Правда, щоб довести до пуття старий, розкомплектований «бобик», довелося купувати ще один, щоб підібрати запчастини, яких не вистачало. Перефарбував, підмарафетив, причепив різні модні аксесуари.
Зрозуміло, що на зустріч отець Віталій приїхав справжнім красенем. Навіть язик не повертається назвати машину «бобиком». Таких любителів ретро-автомобілів трохи назбирається у Ковелі та районі. Вони поки офіційно не створили свого клубу, але часто зустрічаються, спілкуються. А на День Незалежності вишиковуються на параді старовинних авто, який організовує саме отець Віталій. Люди захоплено розглядають стару техніку, якій вмілі руки механіків подарували друге життя, фотографуються.
– Коли одружувався мій родич, то я запропонував створити кортеж із ретро-автомобілів, – розповідає отець Віталій. – Попросив товаришів-однодумців, і вийшло, що наречена їхала у моєму білому ГАЗі, наречений – у чорному, а дружки – у зеленому. У них знімаються тенти, і виходить відкритий салон, як у «Кадилака». Всі гості були в захваті. Незвична і гарна картинка.
В планах священика – реставрація ще й ГАЗа-67, якого теж урятував від здачі на металобрухт. Захоплення тата розділяють його син та донька. Неодноразово отець Віталій отримував пропозиції продати свого білого красеня. Але щоразу відмовлявся.
– В мене навіть думки такої нема. Хочу залишити його дітям. Це ж пам’ятка, а історія не продається, – переконаний.
Коментарі