Молоду ковельчанку з того світу «витягла» ікона

Дні, проведені біля ліжка непритомної доньки в реанімації, були найстрашнішими у житті Галини Вегерич з Ковеля. Лікарі робили усе можливе і неможливе, але 22-річна Юля гасла на очах. «Лише Бог може її врятувати. Моліться», – порадили медики.

У реанімацію потрапила через грип, ‒ ідеться у матеріалі Руслани Татарин на сайті «Вісник+К».

Галина Миколаївна та донька з чоловіком, які мешкають у селі Білин Ковельського району, всі працюють у медичній сфері. Тож коли одного вечора Юля почала скаржитися на здоров’я, одразу поїхали у Ковельську центральну районну лікарню. Пройшли обстеження, зробили всі аналізи, рентген. Усе було нормально, але сильний головний біль та млявість не зникали. Згодом стало ще гірше. Юлю одразу поклали в інфекційне відділення, зібрався лікарський консиліум. Знову почали робити всі аналізи. Шукали причину недуги. Лікарі не вірили своїм очам – буквально за ніч розвинулася пневмонія, яка ускладнювалася серцевою недостатністю. У Юлі був такий низький тиск, що її підключали до спеціального апарата. Але стан різко погіршувався, тож аби не втрачати дорогоцінного часу, пацієнтку реанімаційним автомобілем помчали у Волинську обласну інфекційну лікарню. Медики визначили, що жінка на ногах перенесла грип, який дав таке ускладнення.

Мамі надзвичайно важко згадувати ті критичні моменти. Голос тремтить, коли переповідає історію про хвору дитину.

– 17 днів Юля перебувала в реанімації, з них шість – у комі, – ледве стримуючи сльози, розповідає мама. – Лікарі робили, що могли. Ходили біля доньки, як біля кришталевої вази, а їй усе гіршало. Шансів на життя ніхто не давав. Не дай, Боже, нікому переживати таке. Це дуже страшно – тримати свою дитину за руку і думати, що бачиш її востаннє.

Медики вдень і вночі ходили біля пацієнтки, але змін на краще не було. Зрештою, вони сказали змученій матері надіятися лише на Бога.

Поки Юля перебувала у лікарні, її чоловік Іван об’їздив безліч церков та монастирів. Повертаючись з Почаєва, дорогою розпитував у людей, де є наступний храм, і заїжджав у кожен. За видужання Юлі молилися знайомі ковельчани й родичі у Білині Ковельського району, Стобихівці та Хотишеві Камінь-Каширського, в усіх навколишніх селах. Зовсім чужі люди збирали та передавали кошти на лікування. Багато священиків просили у Бога здоров’я для хворої.

15 листопада у Юлі був критично важкий стан. І саме цього дня в обласну інфекційну лікарню привезли чудотворну ікону Богородиці «Всецариця». Це копія відомого афонського образа, яку передали для прощі зі Львова. І священики вирішили принести його у кожен медичний заклад Луцька, щоб хворі могли прикластися. Згорьована, виснажена мати вклякла на коліна перед іконою і щиро просила врятувати її дитину. Слова лилися з її зболеної душі, люблячого серця. І диво сталося. Уже до вечора стан Юлі стабілізувався. Медики самі не вірили, що таке можливо. Ця гарна новина швидко розлетілася відділенням. Дехто з медичного персоналу підходив до матері й зізнавався, що цей випадок змусив їх повірити у Всевишнього. Відтоді Галина Миколаївна називає ту дату другим днем народженням доньки.

– Значить, на те була воля Божа, щоб ми потрапили в лікарню. І саме тут, через тяжкі випробування, Господь показав нам свою силу, – переконана Галина Вегерич.

За кілька днів пацієнтку перевели з обласної лікарні у Ковельську районну. Вона ще має деякий час бути під наглядом медиків. Але найстрашніше вже позаду. А щаслива мама дякує всім добрим людям, які підтримували їх у біді, медикам з Ковеля та персоналу обласної інфекційної лікарні, які днювали й ночували біля Юлі, священикам та вірянам різних конфесій, котрі молилися за одужання її дитини.

– Я все життя молитимуся за цих людей та дякуватиму Всевишньому, що явив нам свою милість і врятував Юлю, – каже Галина Миколаївна.