Ковельський календар, 25 лютого: чемпіонат області з міні-футболу

Перший офіційний Державний герб України.

За церковним календарем: Торжество Православ’я. Іверської ікони Божої Матері. Святителя Мелетія, архієпископа Антіохійського (381). Святителя Олексія, митрополита Київського і всієї Русі, чудотворця (1378). Святителя Мелетія, архієпископа Харківського й Охтирського (1840). Преподобної Марії, званої Марином, та батька її Євгенія (VI). Святителя Антонія, Патріарха Константинопольського (895)… Піст: не споживають м’ясного, молочного, яєць, риби.

Іменини святкують Олексій, Антон, Євген, Марія.

День народження відзначають директор КП «Добробут» Ігор Михалевич, депутат Любитівської сільської ради Володимир Каленіков (самовисування), депутат Поворської сільської ради Тетяна Ващук («УКРОП»), настоятель парафії Апостола Андрія Первозваного в місті Ковелі Дмитро Кекляк, завідувач міського дитячого садка № 14 Олена Бойчук.

Наше видання Район.Ковель вітає їх та всіх інших сьогоднішніх іменинників зі святом, бажає здоров’я й щастя на кожен день!

У Ковелі у методичному кабінеті буде проводитися міська виставка «Творчі сходинки педагогів Волині».

10:00 – чемпіонат області з міні-футболу серед команд ветеранів 35 років і старших (комплексна ДЮСШ ім. Євгена Кондратовича).

11:00 – міжнародний фестиваль футболу серед юнаків (міський центр «Спорт для всіх»).

У цей день колись:

25.02.1567 – князю Андрію Курбському надано жалувану королівську грамоту на місто Ковель з волостю.

25.02.1651 – прийнято судове рішення, в якому згадуються села Гудчий Брід (нині – Гончий Брід), Дроздні Луцького повіту, власники – неповнолітні Гулевичі-Дрозденські, опікун – В. Калусовський, село Греньки, власник О. Гулевич. Покозачені дрозднівські й гудче-брідські селяни разом із жителями сусідніх сіл «под час ребиллии козацкое, козаков покревных при себе имеючи и з ними» захопили, пограбували і спалили шляхетські двори у Дрозднях і Греньках. Одночасно вони захопили, спустошили і спалили двір, що знаходився в частині с. Дроздні, яка перебувала у власності О. Гулевича. Виступ відбувався під впливом і в тісному контакті з козаками, що перебували в цій частині повіту восени 1648 року.

25.02.1914 – мешканці села Любитів без дозволу властей влаштовують урочисте відзначення 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Діставши дозвіл читати лекції на сільськогосподарську тему, любитівська молодь оздобила хату, де мала читатися лекція, портретом Кобзаря, рушниками й квітами. Присутні прослухали вірші поета та його біографію, проспівали хором «Заповіт». Тим часом серед присутніх поширювалась революційна література, щоб, як сказано у поліцейському донесенні, «вселити опозиційні настрої». Відзначення ювілею Шевченка, як доповідав начальник волинського губернського жандармського управління, далося взнаки: за кілька днів після цього, увечері, біля пам’ятника цареві-визволителеві імператору Олександру ІІ, спорудженому в центрі села, зібралась молодь і знищила всі дерева, посаджені навколо пам’ятника. Було заарештовано багатьох селян.

25.02.1926 – відбулися збори партійного активу Ковельської повітової організації Комуністичної партії Західної України (КПЗУ). Ухвалили «втягти до організації лише тих товаришів, на яких переживаєма «стабілізаційна» ера не лишила глибоких слідів, але яких цьому в першу чергу є віддання справі революції, глибоке переконання в неминучості її і готовності в кожну хвилину піти на всякі жертви для прискорення часу збройного повстання проти буржуазії».

25.02.1942 – в Ковелі почалися розкопки на подвір’ї колишнього залізничного НКВС, де в перші дні війни масово розстрілювали в’язнів. Весь фронтальний простір перед будинком був обнесений дощатими щитами. Однак через щілини добре проглядався розкопаний рів, у якому лежали трупи. У всіх руки були зв’язані назад – або ременем або колючим дротом. Робітники, які розкопували, були в темно-синіх халатах і марлевих масках й обробляли мертвих хлоркою. Всього було розкопано три ями, розміром приблизно 5 на 5 метрів, за іншими даними – дві ями, розміром 4 на 4 метри, які знаходились приблизно в 10-15 метрів на захід від будівлі колишнього НКВС. Завдяки старанням окружного проводу товариства «Просвіта», її філії виготовили 75 трун і привезли до Ковеля. З усіх ям було вийнято 84 трупи, які клали в труни.

25.02.1944 – радянські партизани увійшли до сіл Козлиничі, Грив’ятки, Поворськ, Ломачанка. Цього ж дня командуючий 2-им Білоруським фронтом генерал-полковник П. А. Курочкін видав наказ про підготовку наступу на ковельському напрямку. Час для підготовки операції було встановлено обмежений – приблизно три тижні. Це обумовлювалося, зокрема, тим, що на початку березня на величезному фронті від Луцька до Дніпра майже одночасно почався наступ трьох Українських фронтів. Лінія фронту в районі Ковеля являла собою дугу звернену виступом на схід. Німецьке командування надавало району Ковеля великого значення, тому що він був на стику двох найбільших угрупувань німецьких військ «Центр» та «Південь» і прикривав важливий оперативний напрям.

25.02.1959 – відбулося укрупнення колгоспу в селі Білашів. До складу увійшли 2 колгоспи «Перше травня» та «Щорса», об’єднавшись у «Комсомолець», який мав у своєму розпорядженні 3713 гектарів землі, в тому числі 1241 га орної. Вирощувались зернові культури, цукрові буряки, льон, картопля, овочі, кормові коренеплоди. Було розвинуте м’ясомолочне тваринництво.

25.02.1961 – у ковельській газеті «Прапор Леніна» повідомлялось, що у 1960 році мешканці села Колодяжного – ланкова В. М. Кошелюк удостоєна ордена Леніна, свинарка П. П. Рудень – ордена Трудового Червоного Прапора.

25.02.1980 – постановою Ради Міністрів УРСР № 132 утворено ландшафтний заказник «Нечимне» (с. Скулин, площа 40 га, Ковельський держлісгосп, Скулинське лісництво).