У Гішині в останню земну дорогу провели захисника Михайла Рудня
-
-
>
-
>
-
>
1620
Ковельська громада попрощалась з воїном Михайлом Руднем.
Про це інформують на сайті Ковельської міської ради.
Михайло на фронті з 11 травня 2022 року. Ще зовсім недавно був у відпустці, зустрівся з рідними і друзями. Одружився і мріяв про весілля. Розповідав, що незабаром йому з побратимами вдасться трохи відпочити від військових буднів, бо підрозділ мають перевести в інше місце дислокації. Він цього чекав, бо ні для кого не секрет, що війна виснажує фізично, морально.
«Ще декілька днів тому, ніби передчуваючи, що це останні дні життя, він відвідав усіх рідних та друзів і повернувся на кляту війну… і там. Навіть боюсь уявити, що мало перенести серце молодого здорового хлопця, щоб просто зупинитися у сні, коли Він ЗНОВУ приїхав туди. Він бачив смерть, яка була поряд. Він бачив, як помирали друзі. Він бачив пекло…», – написала на своїй сторінці у фейсбук двоюрідна сестра Ольга Бойко, коли дізналась про втрату.
Його молоде серце раптово зупинилось 14 березня у місті Костянтинівка Донецької області.
18 березня все рідне село прийшло провести Воїна, Героя, Захисника, головного сержанта протитанкового взводу 204 окремого спеціального батальйону Михайла Рудня. Дорогу до його домівки встеляли квіти та соснове гілля.
Він народився та виріс у Гішині, де закінчив школу. Після навчання в Ковельському промислово-економічному коледжі працював водієм у сім’ї ресторанів «Classic».
Михайло мав захоплення – автомобілі та спорт. Під час навчання у технікумі захопився настільним тенісом, брав участь у змаганнях, досягав хороших спортивних результатів.
Колеги розповідають, що хлопець був відповідальним, добрим, чуйним другом. Під час служби не скаржився, не нарікав, намагався бути оптимістом, хоча важко переживав загибель побратимів. Разом з сестрою Наталією зберігали в таємниці від матері те, що Михайло воює в зоні бойових дій. Вони оберігали найріднішу людину від хвилювань, адже мама мала хворе серце.
Міський голова Ігор Чайка висловив співчуття батькам військового – Олені Іванівні та Миколі Васильовичу, сестрі Наталії та дружині Юлії.
«Кохання, плани, мрії, майбутні радощі життя, родинне тепло та щастя – усе знищила війна… Непоправна втрата спіткала рідних Михайла Рудня та заповнила болем їх серця. Вічна пам’ять і слава нашому захиснику, який нині захищає Україну у лавах Небесного Війська», – сказав мер під час громадянської панахиди.
Багато людей зібралось, щоб віддати останню шану захиснику, приїхали колеги – працівники сім’ї ресторанів «Classic».
Кажуть, що зовсім недавно Михайло приходив до них, як завжди, усміхнений, такий позитивний. Важко повірити, що його уже нема.
Тепер він залишився у спогадах, його посмішку зберігатимуть світлини, на яких Михайло вічно буде молодим. Йому назавжди – 31.
Поховали Героя на кладовищі села Гішин.
