У Ковелі попрощалися із захисником Павлом Шайтаном
-
-
>
-
>
-
>
1989
У Ковелі в останню земну дорогу провели воїна, патріота, земляка, Героя Павла Шайтана.
Про це інформують на сайті Ковельської міської ради.
Павло одним з перших став на захист України після повномасштабного вторгнення, бо вважав це своїм обов’язком, він усвідомлено прийняв таке рішення. Павло був тією людиною, яка прагнула зробити максимально, що могла, щоб вигнати ворога та повернути мир у наше життя.
Він народився 1 липня 1969 року у Ковелі. Навчався в міській гімназії імені Олени Пчілки. У зрілому віці закінчив Львівський університет внутрішніх справ.
У 2014 році Павло став на захист України, чоловік служив у добровольчому штурмовому батальйоні «Айдар».
А 24 лютого 2024 року повернувся додому з-за кордону. Багатодітний батько приїхав захищати свою країну, заради своїх синів та доньок.
Дружина Ольга розповідає, що її чоловік завжди казав, що війна рано чи пізно прийде на нашу землю. І він готувався до цього. Знав, що буде боронити рідну землю.
З перших днів повномасштабного вторгнення Павло з іншими ковельчанами патрулював місто, захищав об’єкти критичної інфраструктури. А згодом — добровольцем пішов на фронт.
На жаль, так трапилось, що незадовго – 16 квітня 2022 року він потрапив у російський полон, а 28 квітня цього ж року у неволі загинув.
Довгі і важкі місяці невідомості для родини, друзів. Його так чекали, вірили, що побачать, обіймуть, але не судилось.
Його тіло повернули на рідну землю лише 26 грудня 2023 року.
Варвари, які прийшли на нашу землю, так і не зрозуміли, хто такі українці. Їм важко усвідомити, наскільки для нашого народу важливі воля, свобода, незалежність.
Павло за це стояв до останнього. За це він віддав своє життя. Вони закатували його тіло, але не зламали його.
«Павло для всіх нас є прикладом справжнього захисника, патріота, мужності, стійкості та жертовності. Вічна пам’ять, шана та низький уклін захиснику. Щирі співчуття рідним — дружині Ользі, мамі Надії Василівні, сестрі Інні Павлівні, синам та донькам, усім, хто його знав, любив і поважав», – сказав міський голова Ігор Чайка під час громадянської панахиди.
У цей скорботний день звучало багато хороших слів про загиблого Павла Шайтана – людину щиру, відкриту, просту, товариську.
Олександр Поліщук, хресний син та племінник Героя, який з перших днів війни воює на Харківському напрямку, розповідає, що Павло постійно підтримував з ним зв’язок, запитував, що йому потрібно та казав, що скоро вони зустрінуться на фронті.
«Ви не уявляєте, наскільки Павло любив Україну, рідне місто та свою сім’ю. Він був моїм наставником. Я обіцяю тобі, батьку, що ми помстимось. Тебе хоронять так, як ти хотів, адже ти – Герой», – сказав він.
