У Ковелі попрощалися із захисником Дмитром Романовським
-
-
>
-
>
-
>
1388
Ковельчани провели в останню земну дорогу воїна, захисника, патріота Дмитра Романовського.
Про це інформують на сайті Ковельської міської ради.
Дмитро Романовський народився і виріс у Ковелі. Навчався в ліцеї імені Олени Пчілки та ліцеї №1. Після 9 класу пішов здобувати професію водія в Луківське професійне училище, далі отримав фах механіка у Ковельському промислово-економічному коледжі.
Свій перший контракт зі Збройними Силами уклав у жовтні 2017 року. Під час АТО воював на Луганщині. Там зустрів свою майбутню дружину Юлію. Пара побралась у госпіталі Краматорська, де Дмитро лікувався.
Він працював залізничником, як і батько. Спочатку — оглядачем вагонів у вагонному депо, а потім — у локомотивному. Був дуже вправним водієм великогабаритної техніки. Це вміння знадобилось в армії. Більше семи років Дмитро віддав службі у ЗСУ та справі захисту нашого суверенітету.
Свій останній контракт чоловік підписав у травні 2021 року. Служив у 24-й окремій механізованій бригаді імені Короля Данила. У жовтні 2023 року був нагороджений почесною відзнакою Головнокомандувача ЗСУ — «Хрест Військова честь». Такою нагородою вшановують тих, хто зробив особистий внесок у розбудову Сил безпеки і оборони України.
«Війна забирає молоді життя не лише снарядами, дронами, кулями, мінами та ракетами. На жаль, серця наших воїнів не витримують того напруження, яке вони переживають, та небезпеки, в якій перебувають. Так сталось і з Дмитром. Його змучене війною серце зупинилось. Ми втратили досвідченого, вправного, відважного воїна. Висловлюю щирі співчуття родині Дмитра — батькам, дружині, дітям, сестрам, усім, хто його любив і поважав. Вічна шана Герою. Дмитро Романовський навіки в строю», – сказав міський голова Ігор Чайка під час громадянської панахиди.
Друг та кум Сергій Федорук розповів, що Дмитро був дуже доброю та скромною людиною.
«Він пройшов Авдіївку, Бахмут, Золоте. Мало хто знає, що мій товариш підбив танка у бою. Був в оточенні, пройшов пекло війни. Ніколи не відмовляв у допомозі. Для мене Дмитро — справжній Герой. Спи спокійно, друже», – сказав він.
Дмитру Романовському — назавжди 39. Поховали захисника на Алеї Героїв міського кладовища.
