У селі Кричевичі попрощалися із воїном Петром Процом
-
-
>
-
>
-
>
915
У селі Кричевичі Колодяжненської громади попрощалися із захисником Петро Процом, 30 червня 1975 року народження, водієм 1 мінометного розрахунку механізованого батальйону ВЧ А5001.
Про це інформують на сайті Колодяжненської громади.
Петро Проц народився і виріс у Кричевичах, закінчив місцеву школу, а після здобув фах тракториста в одному з училищ. Матір захисника – Анастасія Петрівна – ставила на ноги четверо дітей самотужки, адже рано втратила чоловіка – їхнього батька. Згодом Петро створив свою сім’ю: з дружиною Лілією Василівною народили й виховали четвірко дітей: сина і трьох доньок. Працював у різних місцях, був добрим господарем на своєму обійсті. Встиг стати дідусем і потішитися двома онучками.
Петро Проц був мобілізований у жовтні 2024 року. З того часу і до злощасного дня – 27 січня цього року, коли російський ворог обірвав його життя, він мужньо виконував свій обов’язок із захисту України та її народу. Не дочекалася матір наймолодшого сина, дружина втратила надійного чоловіка, син і доньки люблячого татуся. У скорботі старший брат, Віктор, який з початку повномасштабної війни також у лавах захисників, сумують сестри, племінники, уся рідня, друзі, односельчани…
Петро Проц загинув 27 січня 2025 року у бою з окупантом на позиціях поблизу населеного пункту Котлине Покровського району Донецької області.
Напередодні полеглого за волю і свободу України воїна громада зустрічала живим коридором шани, а 8 лютого попрощалася з захисником. У місцевому храмі – Церкві Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ села Кричевичі відбулася заупокійна служба.
Слова співчуття родині полеглого захисника, усім, хто знав і любив Петра Проца від себе особисто та сільського голови Віталія Кашика висловив секретар сільської ради Павло Кухта.
«Щоразу тяжче підібрати слова, аби виголосити співчуття та підтримати рідних, адже розумієш, що ніякі слова не втамують їхній біль від утрати найдорожчої людини… Кожна втрата – це не статистика війни, це велика трагедія. На превеликий жаль, сьогодні вона спіткала сім’ю Героя Петра Проца, який поклав своє життя на вівтар нашої свободи. Сумуємо разом з вами. Нехай Господь полегшить ваш біль. Нехай жертва, яку приніс ваш син, чоловік, батько, брат, дідусь, друг, товариш, побратим, колега, односельчанин – мужній воїн і добра людина – не буде даремною. На жаль, ми змушені проходити через це тяжке випробування, тож просімо в Господа, щоби в усіх нас стало витримки і сил здолати підступного і жорстокого російського ворога й повернути справедливий мир у нашу державу. Вічна і світла пам'ять Героєві Петрові Процу. Слава Україні!», – сказав він.
Поховали Петра Проца на місцевому кладовищі з усіма релігійними і військовими почестями.
