Ветерани художньої самодіяльності Поворської громади зібралися на теплу зустріч

31 грудня 2025, 17:10

  742

Зберегти

«Спогади за чашкою чаю», «Повернення у молодість» – так називали свою зустріч ветерани художньої самодіяльності Поворської громади, які нещодавно зібралися у затишному залі бібліотеки.

Про це інформують на сторінці Поворської громади у фейсбук.

Як наголосила ведуча заходу директор Поворської публічної бібліотеки Віра Сухацька, дуже важливо у такий непростий час «зберегти у серці іскру віри, надії і любові, не розгубити духовні цінності, підтримати один одного, розділяючи радість, смуток та спогади».

А в центрі уваги була Євгенія Савчук, колишня багаторічна (зі стажем більше 40 років!) художня керівниця Будинку культури села Поворськ, яка об’єднала навколо себе багато обдарованих людей. Саме з її появою у 1972 році, можна сказати без перебільшення, у Поворську та навколишніх селах завирувало культурне життя, рясними плодами заколосила творча нива.

Гордістю Ковельського району став 100-голосий хор – виплекане і улюблене дітище Євгенії Карпівни, яким професійно керувала ця тендітна і талановита жінка. Коли в будинку культури відкривалася сцена, зал, у якому ніде було і яблуку впасти, завмирав у захваті і гордості за односельців, бо у кожного в хорі чи у вокальній групі співав хтось із рідні. А ще ж були численні виступи на районній та обласній сценах, виступи агітбригад (тоді існувала така назва) на полі, на току, на тракторній бригаді!

А скільки молодих людей поєднали свої долі під музичний супровід Євгенії Карпівни «Веди, наречений, до шлюбу омріяну долю свою»! Під керівництвом Євгенії Савчук у селі був створений драматичний гурток, у якому активно і творчо працював її чоловік Анатолій Савчук, талановитий артист і народний режисер. Мистецькою стежиною услід за батьками пішла також їхня старша донька Світлана і стала успішним викладачем гри на бандурі у Поворській музичній школі. А син Світлани Анатоліївни та внук Євгенії Карпівни Тимофій Музичук – нині відомий музикант, сопілкар, учасник гурту «Kalush Orchestra», що переміг у «Євробаченні» 2022 року. Тож музикальний талант і мистецька творчість у Савчуків-Музичуків – це родинне...

У читацькому залі Поворської публічної бібліотеки того дня було багато приємних і ностальгічних спогадів, якими щедро ділилися між собою учасники зустрічі – ті, що завжди натхненно несли свій музикальний та мистецький дар на радість іншим. Серед них: друзі та однодумці Євгенії Савчук, активні і постійні учасники художньої самодіяльності села Леся Демчук, Леся Телючик, Надія Діхтярук, Леся Прядун, Галина Матяшук, Ольга та Петро Телючики, Сергій Бондарчук, Валентина Каховець, Володимир Гриценюк, Валентина Корніюк, Галина Мандзюк, Олена Павлович, Роман Демчук, Галина Книш, Тетяна Лашко, Ніна Семенюк, Тетяна Гарлаускієне (у селі її пам'ятають за прізвищем Неделюк), що спеціально приїхала на зустріч із Вараша.

А з Ковеля на творчий захід завітала начальниця відділу культури, молоді та спорту управління гуманітарного розвитку РВА Тетяна Матяшук та висловила шановній Євгенії Карпівні, нещодавній ювілярці, слова поваги і вдячності за багаторічну творчу працю на ниві культури.

Від місцевої влади досвідчених бійців культурного фронту та їх авторитетного командира привітала секретар Поворської сільської ради Світлана Самчук.

Усі з цікавістю роздивлялися фотографії та матеріали про культурний розвиток села, які зібрала і підготувала активна дослідниця місцевої історії Олена Чалайдюк; багато говорили про минуле і сучасне, про наболіле, про здобутки і втрати, про радісне і сумне. І, звичайно, у залі линули пісні - як чарівний солов'їний спів та щира молитва, як чисте джерело та кришталевий дзвін.

Особливо тепло і щемливо зазвучали «Пісня про Поворськ» – своєрідний гімн Поворська та «Пісня про Озерне» – малу батьківщину Євгенії Карпівни, написані самою Євгенією Савчук; пісні «Волинь моя, краса моя» та «Виростеш ти, сину», азартно підхоплені учасниками заходу; пісня «Пахне рідне село» та «Ожини» завжди неперевершено виконувані дуетом Євгенії Савчук та Лесі Демчук. Тож усі присутні щиро побажали, щоб ці пісні та ще багато-багато інших якнайшвидше співалися у громаді вже зі сцени нового будинку культури у мирній Україні.

«Дай, Бог, так і буде: здобудемо Перемогу, розквітне рідне село, збережуться його найкращі традиції!», – йдеться у дописі.