Медовий Спас: усе, що треба знати про це свято

Спасівські свята<br/><br/>Саме слово «Спас» є скороченням від «Спаситель», а така назва трьох народно-православних свят серпня пояснюється тим, що і на 14, і 19, і на 28 серпня Православна Церква встановила свята, пов’язані з іменем Ісуса Христа.<br/>Однак звичаї, з якими святкував ці дні український народ, доводять, що колись це були язичницькі свята, для заміщення яких Церква призначила свої, намагаючись надати традиціям християнського забарвлення.<br/><br/>Перший Спас (1/14 серпня)<br/>Церква святкує Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього та день семи святих мучеників Макавеїв і їхньої матері Соломонії.<br/>Перший же Спас українці називали «Маковія», «Спас на воді», «Перший Спас». Українці чистили, вшановували і освячували джерельні криниці; сходилися всім селом чи містом до річок, купалися в них, бо вода в цей день вважалася цілющою; освячували на Маковія «маковійську квітку» — спеціальний букет із квітів, стеблин льону й коноплі, голівок маку. Копані колодязі в цей день не чистили й не освячували, бо це робили ще під час петрівського посту. Це було свято в першу чергу дівчат і дітей: саме вони мали нести зілля на посвяту до церкви, носити хреста й хоругви при обході храму, їх звільняли в цей день від роботи, щоб вони грали в обрядові ігри на левадах.<br/>Однак мало воно в українців і військову символіку: на посвяту криниць і річок усі чоловіки повинні були прийти «в козацькому одязі», тобто, і озброєними. Цю тезу підтверджують поетичні рядки Т.Г.Шевченка: «Криницю святили на самого Маковія, і дуб посадили». Як відомо, дуб — дерево верховного слов’янського бога Перуна, покровителя воїнів.<br/>Українці на Маковія пекли коржики «шуліки», які потім ламали на шматки й укидали до рідкої суміші меду, розбавленого водою, з тертим маком. Зважаючи на обрядові дії біля криниць, можемо бути певні, що в давнину праукраїнці готували також вареники з маком чи сиром, оскільки, згідно з дослідженням Лілії Мусіхіної, вареники з сиром відьми приносили в жертву біля джерел. Під час освячення криниць на Маковія обрядовими стравами українців були також паляниця із сіллю, коливо або кутя та сама вода.<br/>Після Маковія в Україні вже починали сіяти озимину: «Перший Спас — перший засів». Перед сівбою освячували насіння, щоб краще родило.<br/><br/>Другий Спас (6/19 серпня)<br/>Православна Церква святкує Преображення Господнє на горі Фаворі в присутності трьох апостолів.<br/>Для українців це перш за все було свято пасічників, а також подяка Богу за врожай хліба й садовини, що символізувалося освяченням у храмах обжинкових вінків або колосся жита, винограду, груш, яблук, подекуди маку, моркви, цибулі, цілющих трав і обов’язково бджолиного меду. Саме тому в сучасній Україні на 19 серпня державою призначено День пасічника України.<br/>О цій порі року в усіх стародавніх народів-хліборобів існували урочисті язичницькі свята врожаю, коли приносили подяку богам.<br/>Українці називали це свято просто «Спас», «великий Спас» або «святий Спас». Українці на свято «великого Спаса» поминали померлих родичів, вірили, що їхні душі в цей день відвідують живих. Це можна пояснити тим, що на Русі-Україні його вважали таким же великим святом бога Сонця, як Різдво й Великдень, коли, за язичницькою традицією, також поминали померлих. Вочевидь, саме з поминанням померлих можна пов’язати зафіксований етнографами і в Україні, і в Білорусі звичай не вживати яблук до Преображення, однак ця заборона поширювалась не на всіх, як у Росії, а лише на жінок, у яких померли діти-немовлята, і на дівчат, у яких померли матері.<br/>Напередодні Спаса пасічники виготовляли обрядову свічку-трійцю у формі тризуба, що була обов’язковою для цього свята. В Україні вважають, що на Спаса відлітають до вирію лелеки. Якщо після цього дня вони ще лишаються на гніздах — осінь буде теплою .<br/><br/>Третій Спас (15/28серпня)<br/>Церква святкує Успіння Богородиці (15/28 серпня).<br/>Українці святкували Успіння Богородиці, яке називали «перша Пречиста» або просто «Успення», або «третій Спас». На Успіння відбувалися дівочі ініціації: до гурту дівчат на виданні приймали новеньких. Цей обряд проводився біля куща калини — символу богині води, що ріс біля джерельної криниці або десь у лісі чи на лузі.<br/>За звичаєм, кожна дівчина мала в цей день урочисто віддати своїй матері хоч кілька калинових гілочок з кетягами ягід, а та при цьому обов’язково благословляла: висловлювала побажання добра доньці.<br/>На честь свята Успіння Богородиці було освячено київську Десятинну церкву і першу церкву Києво-Печерської лаври. Поблизу кожної з них у давнину було посаджено липу (обидва дерева збереглися донині), що свідчить про язичницьку символіку цього свята за доби Київської Русі. Це було свято богинь-рожаниць: і води, і землі-матері. Від Преображення до Успіння старалися зібрати плоди садових дерев.<br/>Цей Спас має аж 3 назви Хлібний, Горіховий і На полотні. Але ці назви були привнесені з Росії і нічого спільного з Україною не мають.<br/>В Україні Обжинки святкували від свята Іллі до Успіння. Це було пов`язано з географічними особливостями країни.<br/><br/>Підсумовуючи, укладемо таку таблицю:<br/>1-й Спас - Маковія на воді;<br/>2-й Спас - Великий Спас і умовно &quot;медовий&quot;;<br/>3-й Спас – Успіння.<br/><br/>Вітаю всіх з святами!

А він мене теж привітав. Гарна людина і погано, що не в Ковелі живе. Тре якось його витягувати з тієї клятої московії.