Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Як МП на Волині втрачає парафії, а серед  духовенства назріває «двірцевий» переворот

12:48 27.03.2019
6726

Напередодні президентських виборів логічно підвести риску у … церковних процесах на Волині. Адже саме дата Х може або призупинити активні переходи у ПЦУ, або ж вивести на новий рівень. Принаймні волиняни переконані, що подальший розвиток залежить саме від результату голосування у найближчу неділю. Тому одні дуже поспішали зробити якомога більше на шляху до ПЦУ, а інші завбачливо вичікують. У більшості випадків стимулом до тої чи іншої моделі поведінки ставали прямі і завуальовані натяки духовенства, яке радило не поспішати з рішенням «до Паски», «до травня» чи «до виборів».

Район.in.ua зібрав усі відому інформацію станом на 26 березня щодо переходів, а також свідчення про настрої у вузьких колах церковного керівництва.

РОЗДІЛ І. СПРАВИ ВОЛИНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ

Під Волинська єпархія УПЦ Московського патріархату об'єднує парафії та монастирі на території Горохівського, Камінь-Каширського, Ківерцівського, Локачинського, Луцького, Любешівського, Маневицького та Рожищенського районів Волинської області. Єпархію очолює єпископ Нафанаїл (Крикота), який має титул Волинський і Луцький.

Правлячий архірей начебто і робив певні запобіжні заходи, спрямовані на утримання духовенства: це і єпархіальні збори духовенства наприкінці року, у підсумку яких усі засвідчили вірність Онуфрію, і візити у благочиччя з нагородами священикам. Але щось пішло не так. У короткий період від Різдва, коли Томос приземлився на українській землі до останньої декади березня з єпархії у різний спосіб вийшло чимало громад.

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОН

Горохівський район лідирує за кількістю парафій, що відреклися від Московського патріархату: до Православної церкви України тут приєдналися понад 40 релігійних громад, а три зних навіть отримати державну реєстрацію нового статуту релігійної громади. Це – Скобелка, Смолява і Шклинь.

Одними з перших на Волині про своє бажання відійти від УПЦ МП заявили настоятель отець Павло Кліцук та прихожани Свято-Різдво-Богородичного храму села Мерва.

Слідом за ними потяглися громади сіл Піски, Кутрів, Диковини, Новостав (зі священиком), Журавники (зі священиком), Галичани (зі священиком), Сільце, Квасів, Рачин, Озерці, Бужани, Смолява, Мирків, Пильгани, Бистровиця, Лобачівка, Ощів, Звиняче, Красів, Охлопів, Ватин, Терешківці (зі священиком), Мирне, Зелене, Скобелка, Борисковичі та міста Берестечко.

Громади Антонівки (зі священиком), Бран і Довгова (зі священиком) вирішили приєднатися до складу Рівненсько-Сарненської єпархії під керівництво єпископа Гавриїла (Кризини). До владики Гавриїла приєднався також і настоятель Свято-Борисо-Глібського храму села Шклинь Горохівського району отець Олександр Фідрін. Проте частина прихожан не захотіла йти разом зі священиком у Рівненсько-Сарненську єпархію і звернулася до митрополита Луцького і Волинського Михаїла. Отець Олександр, коли дізнався про рішення парафіян, навідріз відмовився покидати Московський патріархат.

У Звинячому настоятель храму отець Сергій Бачинський спочатку заявляв, що не йтиме проти рішення громади, проте на останній службі мовив, що «хто йде за ним, той буде спасенний». Зараз частина прихожан разом із отцем Сергієм моляться у старому будинку в селі, який придбали.

Так само Богослужіння у старій каплиці на кладовищі проводить священик Роман Світлик в Ощеві. Місцеві жителі розповідають, що до отця Романа на службу приходить 6-7 жителів Ощева та ще кілька сімей з сусіднього села Терешківці, у якому настоятель та громада перейшли до ПЦУ. Цікавим фактом є те, що настоятель храму у Терешківцях отець Василій Хомляк, який приєднався до ПЦУ, є тестем священика Романа Світлика.

У селі Бережанка настоятелем храму був благочинний Горохівської округи протоієрей Валерій Пилипчук. Отець Валерій відомий тим, що на службах постійно поминає патріарха Кирила і має відверто промосковські погляди. Після того, як жителі Бережанки зібрали підписи за приєднання до ПЦУ, отець Валерій довго сперечався з прихожанами, проте поклав ключі і відступив.

Цікава ситуація склалася у селі Хмельницьке. Там декілька десятиліть служив протоієрей Дмитро Фенюк, який поєднував служіння на сусідній парафії у селі Галичани. Після того як галичанці вирішили влитися до ПЦУ і отець Дмитро підтримав це рішення, єпископ Нафанаїл видав Фенюку указ про заборону у служінні, а парафію передали священику Миколі Сливі, який нещодавно позбувся кутрівської парафії, яка вибрала ПЦУ. Проте більшість прихожан не підтримала це призначення і вирішила також, як сусіди-галичанці, приєднатися до Православної церкви України. Відповідно настоятель Дмитро Фенюк зміг повернутися на свою парафію. Та невдовзі у Хмельницькому скликали ще одні збори, на яких прийняли рішення про почергове служіння у храмі для прихильних обох конфесій.

Волинські ЗМІ розповсюджували інформацію з посиланням на Волинську ОДА про перехід до ПЦУ Свято-Різдво-Богородичної громади села Цегів. Проте, місцеві жителі розповідають, що парафія, на якій понад 45 років служить отець Олександр Солодуха, поки що нікуди не переходила.

Таким чином, у Мар'янівському благочинні УПЦ МП разом з Цеговом поки що залишається Пантелеймонівська церква у смт Мар'янівка, Свято-Зачатіївська церква у селі Ржищів та дві церкви села Борочиче, громади яких попередньо вирішили відкласти питання конфесійної приналежності до Великодня.

У Горохівському благочинні вірність митрополиту Онуфрію зберігають громади сіл Холонів, Ярівка, Олізарів (вулиця Звиняч), Ниви Губинські, Михлин і горохівської міської парафії Різдва Христового.

У Берестечківському благочинні збереглося чи не найбільше міцних парафій. Це три села, де править протоієрей Микола Бляхарчук – Гумнище, Липа і Богунівка, Свято-Покровська громада з настоятелем Петром Борисовим, до якої належать села Горішне, Іванівка та маленьке Кумовище, парафії у селах Колмів з настоятелем Сергієм Шкорбатюком та Волиця Лобачівська з настоятелем Юрієм Шишком, який уже втратив ще одну парафію на Диковинах. Колишній настоятель церкви у Лобачівці Михайло Яворський поки що залишається на невеликій парафії у селі Новозборишів, де і раніше паралельно служив.

ЛУЦЬКИЙ РАЙОН

Цікавим та непростим є процес переходу парафій до Православної церкви України у Луцькому районі. 27 січня прийняла рішення вийти з Московського Патріархату релігійна громада у Коршеві (зі священиком). Згодом рішення про перехід до ПЦУ прийняли громади в Садові, Лучицях, Буянах, Голишеві, Новоставі, Веселому, Несвічі, Шепелі, Озерянах.

Подекуди прихожанам доводилося зрізати замки на вхідних, аби отримати доступ до будівлі церкви. Натомість в УПЦ МП заявляли, що храм «осквернили», або «захопили». Іноді до цього процесу залучали й центральні ЗМІ – «Інтер» і «112 канал», які навіть не приховують своєї проросійської позиції.

Читайте також: «У Садів приїхав Інтер робити картинку», – жителі села

У деяких селах нечисленні прихильники МП почали збиратися на служби у хатах.

Цікаво, що перехід громади села Несвіч відбувся майже непомітно для ЗМІ, але ця «тиха» парафія зуміла першою у Луцькому районі отримати офіційну реєстрацію.

Громада села Буяни, що поблизу Торчина, разом з настоятелем Юрієм Рудем, увійшли в єпархію владики Гавриїла (Кризини), як це іноді практикують парафії з Горохівщини. У певному сенсі він склав конкуренцію Михаїлу (Зінкевичу), митрополиту Луцькому і Волинському.

Якщо в селах люди підтримують перехід із Московського патріархату до Православної церкви України, то лучани зазначають, що релігійні переконання – то надто особиста справа. Мовляв, прихожанам Московського патріархату теж нелегко. У самому Луцьку до ПЦУ приєдналася лише громада храму Великомученика Юрія Переможця, що належить місцевому управлінню МВС.

МАНЕВИЦЬКИЙ РАЙОН

На Маневиччині процес переходу релігійних громад до ПЦУ триває чи не з найбільшим резонансом у регіоні. Перша парафія у районі, що вирішила відректися від Московського патріархату, – у селі Красноволя, яка станом на 26 березня має державну реєстрацію нової редакції статуту, – одразу стала об’єктом уваги волинських та всеукраїнських ЗМІ. Прихильники Православної церкви України не пустили до храму московського єпископа Нафанаїла, який прибув відслужити там Літургію і не допустити «захоплення» церковного приміщення.

У той день Нафанаїл служив Літургію у сусідньому з Красноволею селі Нічогівка, а через два тижні громада цього храму теж відреклася від Московського патріархату. Проте місцевий священик під впливом невідомих таємних телефонних «консультантів» довго не хотів віддати ключі від храму, проте, після довгих вмовлянь, таки погодився.

Читайте також: Що сталося у Нічогівці: ніхто не бачив розбитого носа, про який заявили у Волинській єпархії. ДОПОВНЕНО

Майже в деталях нічогівська ситуація повторилася в селі Серхів. Колишній священик теж відмовлявся віддавати ключі від храму. При тому, що біля храму близько 100 прихожан просили настоятеля таки віддати ключі. Зрештою у громаді провели збори, на яких проголосували, щоб зламати замок в церкві, оскільки священик сказав, що загубив ключ.

У цьому ж селі священик попросив своїх однодумців відвідати недільну службу, після якої провели альтернативні парафіяльні збори і засвідчили вірність громади УПЦ МП. За таке рішення проголосувало 20 осіб. У той же день громада зібралася на парафіяльні збори у сільському клубі, де зі 140 присутніх за перехід у Православну церкву України висловилося 120 осіб.

Аналогічна історія трапилася і у селі Матейки, де настоятель також заручився підписами 20 парафіян, які хочуть залишатися вірними московського патріархату. Так само не захотіли підтримати своїх прихожан отці Віталій Іванків із села Тельчі та Іван Шворак із Городка.

За приєднання до Православної церкви України проголосували також і православні сіл Боровичі та Годомичі.

У селі Куликовичі теж провели парафіяльні збори, на яких громада прийняла єдине рішення підтримати Автокефалію Православної Церкви України. Але на прохання місцевого священника, рішення відтермінували на півроку, аргументуючи це тим, що коли ще 6 православних церков визнають ПЦУ, тоді громада перейде разом з настоятелем.

Серхівська і Городоцька церква належать до Маневицького благочиння, а всі інші – до Колківського.

КІВЕРЦІВСЬКИЙ РАЙОН

У Ківерцівському районі першою наважилася заявити про намір вийти зі складу УПЦ МП громада села Берестяне. Збори у селі відбулися 2 лютого. А через тиждень визначалися парафіяни сіл Жидичин і Кульчин, які сусідять між собою. Уже 17 лютого визначилися у Клепачеві.

Жоден з цих переходів не можна назвати легким для громади, адже прихильники обох конфесій вдавалися до палких суперечок і від душі сварилися. Та попри напругу ніде не дійшло до насильства. Навіть у стрілянині, яку необачно вчинив настоятель Жидичинської церкви Володимир Гелета, чудом ніхто не постраждав.

Вартим уваги є прецедент Жидичинської громади. У цьому селі ще з початку 1990-х років було дві конфесії. Прихильники на той час канонічної церкви отримали сільську церкву, пам’ятку архітектури національного значення, збудовану ще у XVII столітті. Доступу до святині прихильники новоствореного Київського патріархату, які стали гуртуватися навколо місцевого монастиря, не мали. Такий стан справ жидичани усі 28 років церковного поділу вважали несправедливим. Адже до того усі жителі в однаковій мірі дбали про церкву, але користуватися храмом їм забороняв настоятель (наприклад, не дозволяв відспівувати померлих зі своїм священиком).

З визнанням Української православної церкви рівною серед інших помісних церков більшість жителів села на зборах вирішили, що вони теж мають право на сільську церкву, яка перебуває у користуванні Московського патріархату. Після того як пам’ятка архітектури опинилася у руках вірян ПЦУ, до храму всі отримали рівний доступ і, за свідченням хористів, недільні служби відвідує все більше односельчан, які відвідували храм, коли той мав приналежність до УПЦ МП.

Станом на 27 березня три з чотирьох парафій (крім Берестяного) завершили процес офіційної реєстрації змін до статутів своїх релігійних громад, а громада Жидичина першою на Волині повністю пройшла процедуру переходу до ПЦУ.

КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ РАЙОН

На Камінь-Каширщині уже три громади прийняли рішення про перехід з УПЦ МП в ПЦУ, проте кожна церковна ситуація у районі супроводжується скандалом.

Читайте також: Офіційно: інформація про захоплення заручників у селі на Волині

Більшість парафіян храму Різдва Іоанна Предтечі, що у селі Кримне Броницької сільської ради заявили про свій намір перейти з УПЦ Московського патріархату до Православної церкви України. 17 січня люди прийшли до церкви на збори, аби засвідчити своє бажання приєднатися до ПЦУ. Проте до села у цей день прибув і єпископ Нафанаїл. Він зі священиками залишився усередині храму, а за приєднання до ПЦУ прихожани проголосували на церковному подвір’ї. З 930 парафіян за перехід в ПЦУ підписалося 750 осіб. А це понад 80 відсотків парафіян місцевого храму. Згодом парафіяни таки замінили замки і обрали нового старосту й членів парафіяльних зборів.

Читайте також: Змінили замки в церкві та обрали старосту: як у Брониці більшість селян відстоює храм

17 лютого про перехід до ПЦУ задумалися й у селі Раків Ліс. Цієї неділі на збори до раківліського храму прийшло до півтисячі вірян, аби врешті вирішити питання приєднання до ПЦУ. Спочатку селяни спробували голосувати, піднімаючи руки. Потім намагалися висловити свою позицію, розділившись на дві частини: по одну сторону від церкви – прихильники ПЦУ, по іншу – УПЦ МП.

Клірик храму отець Ростислав однозначно висловився, що переходити до ПЦУ він не має наміру. А настоятель церкви Миколай Смолярчук зазначив, що готовий підтримати рішення громади. Згодом лічильна комісія повідомила, що їй під час голосування на подвір‘ї вдалося нарахувати дві третини голосів парафіян, які підтримали те, щоб храм Благовіщеня Пресвятої Богородиці долучився до ПЦУ.

Читайте також: Як у Раків Лісі вперше правили службу Божу на українській мові

Нуйнівська релігійна громада єдина на Волині прийняла рішення про перехід у Православну церкву України таємним голосуванням бюлетенями. Як зазначали місцеві жителі, таке рішення прийняли, бо вважають, що на церковному подвір’ї не повинні лунати сварки.

Із загальної кількості понад півтисячі парафіян на зборах зареєструвалося 280 осіб. Після підрахунку голосів з’ясувалося, що 211 осіб проголосувало за перехід в ПЦУ. Проти такого рішення виявилося 62 людини. І сім бюлетенів визнали недійсними. Прихожан підтримав і місцевий настоятель, протоієрей Іоанн Фатич.

ЗМІ повідомляли, що приєднатися до ПЦУ має намір і громада Свято-Різдво-Богородичного храму міста Каменя-Каширського.

РОЖИЩЕНСЬКИЙ РАЙОН

У Рожищенському районі не було жодних рухів у напрямку ПЦУ до середини лютого. І перша ініціатива у селі Пожарки зазнала краху через … неприязні стосунки з сусіднім селом Оленівка, жителі якого належать до тої ж парафії. Так, у Пожарках зібрали понад 150 підписів за перехід до ПЦУ, але на загальні збори релігійної громади більшість підписантів не з’явилися через погрози та залякування. У той же день жителів Оленівки, які були ображені, що їхньої думки не запитали і під впливом промосковської пропаганди виступали категорично проти єдності з Українською Помісною Православною Церквою. У результаті в присутніх прихильників ПЦУ просто не вистачило голосів.

Згодом за різних обставин у Рожищенському районі до ПЦУ приєдналися громади сіл Доросині, Переспа, Тристень. Відійти від Московського патріархату хочуть і у селі Вишеньки. Щоправда, громада переходить до ПЦУ з 1 травня 2019 року. Так вирішили, аби дати час на роздуми настоятелю Павлу Лебедичу, якого також хочуть бачити в українській церкві.

Прихожани храму святої рівноапостольної княгині Ольги села Студині теж прийняли історичне рішення на зборах про зміну підпорядкування, проте настоятель парафії протоієрей Федір Сігнаєвський не захотів разом з людьми приєднатися до Православної церкви України.

У селі Переспа процес має схожі риси з жидичинським. Прес-секретар Рожищенського благочиння Волинської єпархії УПЦ (МП) протоієрей Дмитро Теравський повідомляв, що «проти переходу парафії в ПЦУ – 184 чол.». Однак, значна частина жителів вважала, що перші збори провели неправомірно, адже оголосили про подію лише за кілька годин до початку. На других зборах, ініційованих православною громадою, з 220 присутніх за перехід проголосувало 215, а п'ятеро утримались. Відомо також, що у день голосування прихильники МП закрилися у церкві, очікуючи, що хтось прийде захоплювати будівлю, але селяни після зборів мирно розійшлися по домівках.

Водночас, прихожани храму у Щурині вирішили не змінювати конфесійної підлеглості. Свою думку громада висловлювала таємним голосуванням. За те, щоб залишитись у московському патріархаті, проголосувало 86 людей, 71 голос – за перехід у Православну церкву України.

Читайте також: Душа отця Ананія страждає: відкритий лист родини священика зі Щурина

ЛОКАЧИНСЬКИЙ РАЙОН

У Локачинському районі до ПЦУ відійшла майже третина парафій УПЦ МП – сім з 25.

Першими про таке рішення в один день заявили громади сіл Сірнички, Семеринське і Зубильне.

3 лютого парафія села Зубильне прийняла рішення залишити УПЦ ПМ, а 10 лютого настоятель Володимир Бірук не віддав ключі від церкви, «Інтер» приїхав знімати, тому люди вирішили відкрити церкву самотужки через тиждень. Згодом священик ще раз з групою підтримки навідався до церкви, щоб забрати свої особисті речі.

Аналогічно повів себе настоятель церкви у селі Сірнички протоієрей Василь Дем’яновський. Він не віддавав ключі громаді, яка уже офіційно є у складі Володимир-Волинської єпархії ПЦУ.

Приєднатися до ПЦУ вирішили також і провести парафіяльні збори громади Свято-Михайлівської церкви села Войнин, де за відповідне рішення 10 лютого проголосували 47 осіб із 49 присутніх.

Маньківська та Бубнівська громади прийняли аналогічне рішення 21 лютого.

У Холопичівській громаді провели голосування за приєднання до Православної Церкви України 8 березня. За перехід у Свято-Михайлівській громаді проголосувало 300 учасників зборів, проти – 60, 40 – утрималося. Але настоятель Іоанн Комаров, який раніше втратив Маньківську парафію не підтримав бажання своїх парафіян.

До кліру Володимир-Волинської єпархії ПЦУ Холопичі прийняли одночасно з громадою села Мовчанів.

Цікаво, що межі єпархій у ПЦУ і УПЦ МП відрізняються і це важливо саме для Локачинщини. Був випадок, коли одна громада приєдналася у клір не тої єпархії. Так, парафії Локачинького району, які належали до складу Волинської єпархії УПЦ МП з центром у Луцьку після переходу опиняються у складі Володимир-Волинської єпархії разом з Володимир-Волинським, Іваничівським, Любомльським, Турійським та Шацьким районами.

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОН

На початок Великого посту клерикали покладали великі надії. Сподівалися, що важливий період у житті християн сприятиме «смиренню». Але вже у першу неділю Великого посту у селі Невір під білоруським кордоном скликали перші церковні збори у Любешівському районі. Затяті суперечки тривали не одну годину і закінчилися нічим.

А от у селі Великий Курінь відбулося дещо дивне. 17 березня відбулися парафіяльні збори у сільському будинку культури. Зі слів благочинного Любешівського деканату ПЦУ Юрія Устимчука, перед зборами у Великому Курені відбувся збір підписів, результати якого засвідчили, що більшість мешканців села (193 проти 26) підтримують ідею приєднання до єдиної автокефальної православної церкви на території України. Протокол зборів та інші документи для реєстрації 19 березня місцеві активісти надали у Волинську єпархію ПЦУ. Того ж дня Митрополит Луцький і Волинський Михаїл підписав розпорядження про прийняття Великокурінської парафії в клір Волинської єпархії ПЦУ, що стала першою у Любешівському районі.

Однак, Любешівське благочиння УПЦ МП назвало перехід парафіян храму Різдва Христового у Великому Курені до ПЦУ «відвертою провокацією» та «порушенням закону», а у найближчу неділю прихильники УПЦ МП провели нові збори прямо у церкві і, за інформацією благочиння, зібрали щонайменше 350 підписів. Тому Великокурінський казус поклав початок затяжної тяганини між конфесіями за церкву.

РОЗДІЛ ІІ. СПРАВИ ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ

Володимир-Волинська єпархія УПЦ Московського Патріархату охоплює території Володимир-Волинського, Іваничівського, Ковельського, Любомльського, Ратнівського, Старовижівського, Турійського і Шацького районів. Очолює її архиєпископ Володимир-Волинський і Ковельський Володимир (Мельник).

У Володимир-Волинській єпархії ситуація полярна з віддтоком парафій у ПЦУ дуже схожа на тенденції у Волинській єпархії. Тобто присутня полярність: повністю контрольована північна частина і непокірний південь.


Так у Ратнівському і Любомльському районах Московський патріархат не втратив жодної церкви, хоча у одному селі таки наважилися провести збори, але парафіян переконали зачекати з остаточним рішення до весни, а точніше до Великодня, а якщо вже бути геть точними, то до виборів. Саме вибори Президента України для великої частини волинського духовенства є причиною зволікати з остаточним рішенням і про таку аргументацію священиків читачі Район.in.ua передають різних куточків області.

ШАЦЬКИЙ РАЙОН

Була така ж спроба відтягнути рішення про перехід парафії до ПЦУ у селі Острів’я Шацького району, де остаточне рішення вже ж прийняли 4 лютого.

Раніше, 18 січня парафіяни храму святого великомученика Димитрія Солунського села Положево оголосили про перехід до Православної церкви України, а наступного дня там відбулося перше богослужіння за участю священиків ПЦУ. Однак, у повітрі зависло майнове питання. Храм, який будували всім селом, розташований на ділянці, яку місцевий житель продав особисто впливому настоятелю Петро-Павлівського монастиря Арсенію.

3 лютого за приєднання до ПЦУ провели православні села Голядин, а 10 березня – села Грабове. Усі громади Шацького району офіційно прийняті у клір Володимир-Волинської єпархії ПЦУ.

КОВЕЛЬСЬКИЙ РАЙОН

Позиції Московського патріархату тут залишаються сильними і у величезному Ковельському районі, хоча трапляються поодинокі «бунти». Так, на Ковельщині є аж три благочиння – міське і два у районі. За інформацією сайту єпархії, Ковельське міське благочиння включає два собори, каплицю, десять церков, а одинадцятий храм святого Олега Брянського ще будують. До цього благочиння також належить Хресто-Возвиженський храм у селі Люблинець, який прихильники Московського патріархату успішно відстояли.

Першими у Ковельському районі попрощатися з МП 22 січня вирішили парафіяни Свято-Покровської церкви села Радошин та Свято-Дмитрівської церкви села Битень.

10 лютого вирішували долю громади жителі сіл Старі Кошари і Доротища. Однак, історія з Доротищем не закінчилася. Тут церква залишилася з УПЦ МП, «щоб не допустити конфлікту перед постом» і за інформацією єпархії, цього домігся благочинний Ковельсько-Воскресенської округи протоієрей Михайло Чупак.

13 лютого у клір Волинської єпархії прийняли релігійну громаду села Байківці Ковельського району, а настоятелем призначили ієрея Володимира Семенюка (душпастиря з сіл – Радошина і Битня).

Читайте також: Патріархати – то є видумка журналістів, – батюшка «московської» церкви з Ковельщини

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОН

А от у серці єпархії – Володимир-Волинському районі та княжому місті переходів уже назбиралося як у Шацькому і Ковельському районах разом узятих.

У самому Володимирі-Волинському Московський патріархат має Успенський собор, дві каплиці, та дві церкви – Миколаївську та Агапіта Печерського. Остання, відома у місті як лікарняна, успішно перейшла разом з настоятелем Миколою Рижуком. І хоча церкву прийняли у клір, митрополит Володимир заявив, «щоб не думали, що він цей храм віддасть».

Також уже визначилися з приєднанням до ПЦУ вісім громад, або 32% сільських парафій району. Це – Бобичі і Черчичі, де був спільний настоятель, Вощатин, Житані, П’ятидні, Хворостів, Охнівка та Сусваль.

У селі Красностав прихожани Свято-Василівської церкви висловили свою підтримку Українській Православній Церкві на чолі із митрополитом Онуфрієм.

Детальніше зупинимося на ситуації у селі Сусваль, де парафіяльні збори провели щонайменше три рази, але досі невідомо яким чином вирішиться доля церкви.

З цього села походить мер Володимира-Волинського – Петро Саганюк, а зараз його зять – митник Володимир Саганюк, є активним благодійником місцевого храму УПЦ МП. Місцеві люди кажуть, що митник дарував ікони, давав кошти на дзвони й огорожу, кілька разів відвідував святу гору Афон, перебуває під великим впливом російського православ’я. На нещодавніх парафіяльних зборах релігійна громада Сусваля ухвалила рішення про перехід у ПЦУ, приблизно 350 голосів – за, 50 – проти. Зі слів парафіян Сусваля, таке рішення розлютило Володимира Саганюка настільки, що він навіть грозився забрати подароване храму майно. А парафіяльна меншість відмовилась віддати більшості ключі від храму. Більшість звернулась до голови ОТГ, проте сільський очільник вирішив не втручатись до офіційного рішення про перехід релігійної громади у ПЦУ. Сусваль в очікуванні. Дехто з жителів села каже, що бачив навіть «тітушок».

До речі, про молодиків спортивної статури раніше повідомляли і жителі села Хворостів Володимир-Волинського району, до яких на службу завітали такі «парафіяни» у неділю 3 лютого. Єпархія поспішила тоді заявити, що «Прихожани Хресто-Воздвиженського храму села Хворостів Володимир-Волинського благочиння, згуртувавшись навколо свого настоятеля архімандрита Антонія, одностайно заявили про тверде небажання змінювати юрисдикцію своєї релігійної громади і переходити до новоствореної структури під назвою ПЦУ, не визнаної жодною з Помісних Православних Церков світу».

Коли це повідомлення з’явилося у ЗМІ, то наступного дня делегація з села приїхала до найближчої єпархії ПЦУ і почала підготовку парафіяльних зборів, а нині парафія Хворостова включена у клір української церкви.

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОН

А найактивніше з єпархії, якою опікується владика Володимир (Мельник), ідуть православні віряни в Іваничівському районі. За нашими підрахунками, тут 40% парафій більше не хочуть мати зв’язку з Московським патріархатом.

На теренах Іваничівського району перше село порвало з УПЦ МП задовго до отримання Томоса з усіма наслідками. Громада села Грибовиця ще у 2015 році вийшла з лона Української православної церкви Московського патріархату.

У першу десятку парафій в Україні, які ще 22 грудня 2018 року оголосили про намір приєднатися до ПЦУ увійшла громада храму Симеона Стовпника у Нововолинськ. Це – колишнє село Панасівка Іваничівського району, яке приєднали до міста шахтарів. 31 січня парафію офіційно включили до кліру Володимир-Волинської єпархії ПЦУ. Настоятелем церкви призначили отця Петра Мазурака.

Рівно через місяць 22 січня громада храму Казанської ікони Божої Матері, до якої належать села Гряди та Хренів, одноголосно проголосувала про перехід церкви з Московського патріархату до Православної церкви України. Настоятелем залишився отець Георгій, який 20 років служив на парафії і у день зборів заявив, що підтримує рішення громади.

27 січня історичні збори відбулися і у селі Топилище. А через два дні єпископ Володимир-Волинський Матей задовільнив прохання Свято-Миколаївської громади та її настоятеля священика Сергія Романюка про прийняття у клір Православної церкви України.

3 лютого вирішила приєднатися до Православної церкви України Свято-Параскевинська громада Литовежа. Священик Василь Васильківів спочатку начебто взяв час на роздуми і у результаті не перейшов у ПЦУ разом з прихожанами. Зараз на парафію призначили нового настоятеля, а саме отця Олега Наконечного.

Громада села Мишів своє слово сказала 10 лютого. Перехід до новоутвореної церкви прискорив настоятель Іван Щербан, який вирішив вдатися до маніпуляцій: привіз у церкву мощі святих і провів опитування серед паломників, які зібралися у церкві з навколишніх сіл, пустивши чутку, що у селі хочуть позбутися батюшки.

Читайте також: Які «збори» були у Мишеві і за що голосували. ПОДРОБИЦІ

Місцевих жителів такий хід конем сильно обурив і вже через тиждень ініціативна група зібрала підписи та попросилася у склад єпархії ПЦУ. Священик ще не віддав ключі в. о. настоятеля протоієрею Володимиру Конопку.

Іван Щербан також залишається настоятелем церкви у селі Орищі, де 10 березня він організовував збори. Як розповіли для Район.in.ua учасники зборів, священик пояснив прихожанам, що «не проти перейти, але треба дочекатися, поки визнають ПЦУ усі православні церкви».

10 лютого у ПЦУ подалася і релігійна громада села Кропивщина Іваничівського району разом із нововолинським священиком Максимом Хоменком, який чотири роки суміщав службу в храмі Покрови Пресвятої Богородиці села Кропивщина та в Низкиничівському монастирі. Громада увійшла в єпархію до митрополита Переяслав-Хмельницького та Вишневського Олександра Драбинка.

Віряни сіл Бужанка і Жашковичі голосували 17 лютого. В обох випадках настоятелі відреклися своїх громад. Зараз тут правлять отці Микола Гнідець і Богдан Ковальчук. Парафіяни села Жашковичі зуміли першою в районі зареєструвати нову редакцію статуту, таким чином отримавши державну реєстрацію нової громади.

21 лютого громада церкви Іоанна Богослова села Верхнів прийняла рішення про перехід у лоно Православної церкви України. Але священик теж такого повороту не схвалив. На цю парафію призначили отця Василя Зеленка.

Без настоятеля геть від Москви пішла громада села Біличі 27 лютого.

А 10 березня голосували у Заболотцях і прийняли аналогічне рішення. Наразі призначень духовенства на ці парафії немає.

Окремої уваги заслуговує ситуація у Низкиничах. 26 лютого громаду Низкиницької церкви включили у клір ПЦУ. Однак, Низникицький монастир, який був створений у 1990-х залишається вірним УПЦ МП. Яка колізія існує у цьому селі для Район.in.ua пояснив голова інформаційного відділу протоієрей Володимир-Волинської єпархії ПЦУ Василь Мельничук:

«Там був сільський прихід. Громада користувалася Свято-Успенським храмом. А монастир розбудувався на території храму. На законодавству, монахи повинні були провести збори з громадою села і храм взяти в оренду для богослужінь. Зараз ситуація заплутана. Фактично там відбулися подвійні збори. Збори парафії, якій належить храм, – у клубі, а монахи провели свої зборі у монастирі, у якому зібрися люди і з Новолинська, і з Володимира. Як складеться ситуація далі – важко прогнозувати. Монахи так просто храм не віддадуть. Вони регулярно звозять людей і показують як їх багато».

19 березня стало відомо, що релігійна громада села Будятичі також стала частиною Володими-Волинської єпархії ПЦУ, але без настоятеля митрофорного протоієрея Івана Сабівчака.

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОН

У Турійському районі на релігійному «фронті» довгий час спостерігалося абсолютне затишшя, поки місцевий політик Володимир Красуля не почав писати повідомлення у соцмережах. Чоловік зробив два пости, у яких свідчив: парафіяни в селах Бобли і Дуліби на зборах вирішили не переходити у ПЦУ. Такі гучні заяви політика миттєво розійшлися у ЗМІ, а місцеві жителі підняли ґвалт у коментарях.

Читайте також: Друга спроба: що буде з церквою у Дулібах;

У межах двох тижнів після публікацій Красулі обидві церкви офіційно приєдналися до кліру ПЦУ і очікують державної перереєстрації статутів.

А 18 березня у клір Володимир-Волинської єпархії приєдналася третя парафія Турійського району – Свято-Успенська громада села Перевали.

СТАРОВИЖІВСЬКИЙ РАЙОН

Мала батьківщина покійного митрополита Ніфонта і теперішнього – Нафанаїла міцно тримається УПЦ МП. Але у селі Мизове знайшлося чимало охочих змінити ситуацію. Ще 12 січня більшість православних парафіян вирішила приєднатися до ПЦУ, а 18 березня голова Волинської ОДА Олександр Савченко підписав розпорядження про реєстрацію нової редакції статуту релігійної громади.

Однак, за церкву у Мизово назріває судова тяганина, хоча Московський патріархат дав перший фальстарт. На сайті Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП з’явилося скандальне повідомлення «Старовижівський суд визнав факти кримінальних правопорушень по відношенню до релігійної громади с. Мизово», яке блискавично розійшлося у ЗМІ. Однак сам Старовижівський суд незадовго спростував цю заяву, пояснивши:

«Слідчий суддя Старовижівського районного суду не розглядав питання щодо наявності чи відсутності складу чи ФАКТІВ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ по відношенню до релігійної громади с.Мизово (як про це помилково вказано у публікації) і жодних фактів такими не визнавав».

РОЗДІЛ ІІІ. ПРАВЛІННЮ НАФАНАЇЛА НА ВОЛИНІ ГОТУЮТЬ АМІНЬ?

Серед духовенства Волинської єпархії УПЦ зростає напруга: чимало священиків незадоволені церковною політикою єпископа Волинського і Луцького Нафанаїла і готові навіть переступти через голови, щоб його позбутися.

Це невдовлення наростало давно. Одна з причин: зростання кількості і розміру різноманітних «внесків». Так, з приходом владики Нафанаїла на Волинь, який з підлеглими спілкується принципово російською мовою, у єпархії значно зросла вартість священицьких нагород, і навіть «кошторис» приїзду архієрея на парафії. До речі, раніше ЗМІ повідомляли, що у рідному селі владики завершується будівництво двоповерхового будинку.

Водночас хмари над головою архієрея згущуються і зі сторони вищого керівництва УПЦ. Район.in.ua від джерел наближених до Синоду, стало відомо, що керуючий справами УПЦ МП митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, задумався про переведення цього владики на іншу кафедру. Причиною цьому називають той факт, що Волинь втратила понад сотню храмів і більшість з них – у Волинській єпархії.

Митрополит Антоній відомий також тим, що керує неофіційним відділом безпеки УПЦ МП. Раніше у ЗМІ була інформація, що на Волині за «безпеку» відповідає прес-секретар єпархії Олег Точинський. Функція цього відділу – проводити таку інформаційну політику, яка стримає процес переходів парафій до ПЦУ. Тож речник дуже старається. Його риторика абсолютно співпадає з меседжами російської пропаганди щодо релігійних процесів в Україні.

Водночас священик з Луцька став одним із найактивніших коментаторів церковних подій в Україні для російських ЗМІ.

Чимало дописів отця Олега Точинського із мережі Facebook передруковують головні пропагандистські сайти РФ, коли розповідають про «гоніння» на православних в Україні. Якщо ж місцеві ЗМІ, у тому числі і сайти мережі Районі.in.ua, подають інформацію, яка не співпадає з офіційною позицією єпархії, і часто підловлюють речника на невідповідності фактів, то прес-секретар дозволяє собі некоректні пости щодо журналістів, однак, аргументовано довести неправоту наших колег жодного разу не зумів.

А зараз речник формує опозицію серед впливових благочинних єпархії, які незадоволені політикою Нафанаїла. Виданню стало відомо від близького оточення Нафанаїла, що є декілька священиків і благочинних, які уже готові їхати напряму до Канцелярії Київської митрополії УПЦ МП з вимогою змістити владику з Волинської кафедри.

ОНОВЛЕННЯ. Після виходу матеріалу стало відомо, що 26 березня делегація з десяти священиків, які втратили храми на Волині, на чолі із отцем Олегом Точинським таки їздила на прийом до керуючого справами УПЦ МП митрополита Бориспільського і Броварського Антонія. Про деталі візиту вичерпної інформації нема.

Джерела у єпархії також розповіли, що між єпископом та прес-секретарем доволі напружені особисті стосунки і навіть нагородження останнього правом носити митру з нагоди дня народження зовсім не причина відмовитися від ідеї зміщення Нафанаїла.

Мовляв, Нафанаїл не прислухається до рекомендації молодого церковника, не достатньо агресивно відстоює парафії, що захотіли відійти в ПЦУ.

За нашою інформацією, за справу взялася ще й впливова в УПЦ МП ігуменя Зимненського монастиря Стефанія (Бандура). Матінка тримає під повним контролем Митрополита Володимир-Волинського і Ковельського Володимира (у миру – Констянтин Мельник), але вона не може змиритися з тим, що Нафанаїл не піддається такому ж ручному управлінню.

Оскільки матінка Стефанія має неабиякі зв’язки серед керівництва Московського патріархату і користується так званим телефонним правом для вирішення найважливіших питань УПЦ, вона зараз робить усе, аби Волинську єпархію очолив митрополит Житомирський і Новоград-Волинський Никодим (Горенко), який в минулому керував Володимир-Волинською єпархією і був близьким до митрополита Вінницького і Барського Симеона (Шостацького).

Читайте також: Мирно і зі спротивом: як громади Рівненщини переходять до ПЦУ

Коментарі

Прозорливий отєц Александр

15:51 27.03.2019

Всі йдемо до ПЦУ -ГЕТЬ МОСКАЛІВ

Купіть їм квитки на Москву

16:09 27.03.2019

Кремлівські попи і московія були одвічними ворогами державності і України та всіх українців
ни

Однорука відьма

16:09 27.03.2019

У нас в лавре смотрящим Кирюшка

Істинна вірянка

16:11 27.03.2019

Які в них відпасені свинячі путінські писки

Дід Нечай

16:12 27.03.2019

Най ті москалі всі повиздихають

Микитюк

16:35 27.03.2019

Ігуменя Зимненського монастиря Стефанія (Бандура) їздить з московськими попами по саунах

Речник Почаївської Лаври

16:37 27.03.2019

Вони і в Амстердам на вулицю червоних ліхтарів від парафії їздили

До ПЦУ

18:36 27.03.2019

25 березня була зустріч духовенства ПЦУ в центральній бібліотеці. І от саме явка гостей, громадян нібм "прихильників" засвідчила підтримку Вам не більше і не менше порожній зал ... перелякані очі місцевих очільників ПЦУ підтвердили липові переходи громад і навязливі рішення зверху. ....

Дід Карпо

20:58 27.03.2019

Ситуація в Церкві і в державі в цілому не просто складна а надскладна
Украінці-БАГАТО --в усякому разі як показує реальність не являються патріотами своєі краіни
І НЕ мають зрілоі громадянськоі позиціі
Сорок років -треба сорок років щоб здох останній раб
А от чи є вони в нас -велике питання
Щоб не прокинутися першого квітня-а Землі Обітованоі уже не має
Жаль дуже жаль -коли переможе не зріла думка
А теза моя бабця ходила-так невже ж хочете своім дітям і внукам життя тоі бабці
Призиваю молодь свідомих громадян
Брати ідіть на вибори-не дайте вурдулакам украсти Батьківщину
Украіно Моя Люба Ненько Моя Серця Кров і Любов тобі і Синам твоім
Боже врозуми нерозумних Храни УКРАІНУ ГОСПОДИ ХРИСТЕ СПАСИТЕЛЮ НАШ
Вороги наші сильні і пихаті уповаємо на Милість Твою Безмежну

Ковельчанин

23:33 27.03.2019

Громада керує храмом..священик це найманий працівник..громада говорить що міняється патріархальне підпорядкуваня значить воно міняється...в попа є варіанти перейти в інший патріархат чи з свого вимагати іншу парафію...це закон
Громада не забирає храми, а переходить з МП до ПЦУ. Храм залишається за громадою. Що ж тут не зрозумілого. Не молитимуться за Кіріла - тільки й всього. Бо ж ми УКРАЇНЦІ. Україна від Константинополя отримала ТОМОС на незалежну українську Автокефальну Помісну Православну Церкву. Виявляється що Росія ніколи не отримувала ТОМОСУ. З часу отримання ТОМОСУ Україною російська церква перестала називатися церквою і стала називатися сектою. Все що має московський слід в Україні має піти у небуття такая воля Божа. Ті хто проти волі Божої є анцихристами.
Так москалі в 1990 році старалися...Назву церкви замаскували під УПЦ.....А тут раз-і обірвалося! Гроші прихожан тепер в Україні будуть залишатися і не будуть вивозитися в Росію .Молодці українці і молодець Порошенко ! В Україні має бути українська єдина церква,а не московська розкольницька!

ПТУ шнік

06:27 28.03.2019

Як багацько буков! Не пойму чому моя бабця москалька а тато вже нє бо до турків ходить молитися?

МИКОЛА

07:49 28.03.2019

Не поймьош бо дурнем родився і дурним помреш
туман царя Небесного

Миколі

08:32 28.03.2019

Якщо такий розумний, то скажи чому турецький томос сильніший за Конструкцію України?

Істинна вірянка

08:51 28.03.2019

Купіть москалям квиток до Москви-ганьба кремлівським попам

Медведчук

08:54 28.03.2019

Упокой Господи всіх ворогів України

Факт

11:23 28.03.2019

А МЕДАЛЬКИ У МОСКОВСЬКИХ ПОПІВ ПУТІНСЬКІ

Атеїст

12:53 28.03.2019

НАСПРАВДІ МАЙЖЕ ВСІМ ПОПАМ ВСЕ-ОДНО, ЯКА ЦЕРКВА І ЯКИЙ ЇЇ ПАТРІАРХАТ. ДЕ БУДЕ КАСА НОРМАЛЬНА, ТАМ ВОНИ І СЛУЖИТИМУТЬ!

Атеїсту

13:25 28.03.2019

Каса реально на Різдво і на Пасху, а решта це фанати - істинно віруючі, яких мало, але вони в тєльняшках, здатні постити, голодувати, всі негаразди пояснювати Божою карою чи іспитом. Можуть молитись і в хаті і в печері. Готових до гонєній не проженеш

Однорука відьма

22:25 28.03.2019

Почаївська лавра нашої парафії УПЦ МП ДОВІЧНО

Баба Степка

08:42 29.03.2019

Коли ви всі ....боли в рясах підете на ...

Скажи ні алкогольним дегенеративним цінностям!

08:35 02.04.2019

Московські попи занедбали свою паству, повсюдно алкоголізм, бл-дство та занепад...
Замість молитов на свята парафіяни напиваються, і розкладаються морально та фізично,
молодь ковбаситься в клубах під дегенеративні ритми, де кримінальники оспівують бандитизм, розпусту та збочення...

Попи МП роботу серед пастви провалили, і скоро в них взалаглі не лишиться пастви, і не тому, що "перейдуть в ПЦУ", нє... , А ТОМУ, ЩО ВСІ "ПРАВОСЛАВНІ" ПРОСТО ПОВМИРАЮБТЬ ВІД СТАРОСТІ - ДІТЕЙ НІХТО НЕ ХОЧЕ РОДИТИ, ВСІ ХОЧУТЬ ТІЛКИ ПИТИ, КУРИТИ І БЛ-ДУВАТИ!!!

НАСЕЛЕННЯ НЕ ВІДТВОРЮЄТЬСЯ І ТОМУ ПРИРЕЧЕНЕ НА ВИМИРАННЯ, ОТ СПРАВЖНЄ "ДОСЯГНЕННЯ" МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ НА ТЕРЕНАХ "НЄОБ"ЯТНОЙ"

яка ж різниця?

16:31 04.04.2019

незрозуміло, що помінялося? як молилися за кіріла - так і моляться і в пцу, хіба що гроші вже повезуть в туреччину а не в росію? - не для людей же..... хтось думає,що попи з пцу будуть з янгольським виглядом? - не думаю, ну а коли постаріють то тим більше . вони поки їх допустять до служіння то такі добрі і патріоти, а там побачите...

соромно за вас

16:38 04.04.2019

і не соромно хвалитися, вже порошенко відмовився від ідеї, а ви ще сієте розкол..
а ще похваліться - скільки людей перейшло назад до мпц, і оголосіть причини цього переходу

Попередньому дописувачу

00:49 05.04.2019

коли відмовився? де лінк?

Бандерівський піп

18:01 05.04.2019

сам текст обращения белгородца свидетельствует: речь не только о банальных вопросах подчинения епархии за границей, а о расколе «ПЦУ» на два непримиримых лагеря.

Коварные греки и пригретые на груди змеи

В целом в обращении Иоасафа можно выделить две основные темы: унижение главы «Киевского патриархата» Филарета руководством «ПЦУ» и коварство Константинопольского патриархата. Темы эти тесно переплетены.

«На наших глазах и с нашим невольным участием произошел церковный переворот. В нем обманом сменили не только предстоятеля церкви, но и саму церковь направили по какому-то лживому пути, сделали ложь началом ее бытия. Святые каноны православной церкви, только и только по которым строится жизнь церкви, заменили чьей-то человеческой, а значит, не лишенной греховности волей. Сейчас, при слабом возражении против этого, нам отвечает теперешняя молодежь, возглавившая Церковь — Так хотят греки! Вся подготовка к этим уже совершившимся событиям велась в каком-то тайном шушуканье между окружением Патриарха — митрополитом Епифанием, архиепископами Евстратием и Агапитом», — заявил Иоасаф.


Читать далее: https://ukraina.ru/exclusive/20190405/1023231043.html

Істинна вірянка

07:24 06.04.2019

То відьом тепер палитимуть на площі

Украина.РУ

01:25 08.04.2019

Ага, ага знайшов старий ГБістський стукач авторитетне джерело в російському домені "РУ"

19 серпня
Вчора
17.08.2019
16.08.2019
15.08.2019
14.08.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин