Світле без світла, або як не зникнути у темряві

Село Світле Ситовичівської сільської ради Ковельського району, попри свою  назву, ніколи не мало власного вуличного освітлення. Нині там мешкає 36 мешканців, найстаршому трохи більше за 65. У це забуте Богом і людьми віддалене село ще донедавна хліб завозили раз на тиждень, а про звичайні для городян у 21 сторіччі цукерки старенькі лише мріяли. Усе змінилось, коли село приєдналось до Поворської об'єднаної громади. І хоча світла у Світлому і досі немає, це стало дуже реальною і головне недалекою перспективою.

Сергій Семенюк, голова Поворської об'єднаної територіальної громади Ковельського району, до складу якої увійшла Сітовичівська сільська рада розповів, що до об'єднання коштів від податків тут вистачало лише на три місяці. Левова їх частка йшла на утримання адмінперсоналу.

«Сітовичівська сільська рада була дотаційною. Зараз у Світлому мешкає всього 36 жителів, але ж і в глибинці людям треба жити, – наголосив Сергій Семенюк. – Хай вони літні люди, але ж ї їм потрібне спілкування. Там занедбане таке село, що коштів туди потрібно дуже багато, але хоча б світло найближчим часом потрібно зробити для стареньких. Я приїхав, як вже об'єднувалася громада, там не було навіть магазина. Раз на тиждень хтось із підприємців привозив хліб і все. Я домовився з підприємцем, ми раз в тиждень туди возимо всі необхідні продукти, і те, що замовляють жителі Світлого - борошно, цукор, крупи, наприклад. Пам'ятаю перед виборами ходив я з хати в хату, то люди казали, що мріють про цукерки. І це у 21 столітті!».

Загальноукраїнська статистика невтішна: щороку із мапи держави зникають десятки сіл, ще десятки вважаються тими, що вимирають, із найближчою перспективою теж зникнути. На думку Поворського сільського голови Сергія Семенюка, саме завдяки процесу децентралізації у таких сіл як Світле, є перспектива вижити: «Хай скільки там залишилося людей, бо ж, наймолодшому мешканцю села уже 67 років, але ж є село. То треба щоб воно було. Таки ж діти якісь на літо приїжджають, внуки».

У Сітовичівській сільській раді у центральному селі виготовлений проект на вуличне освітлення, але свого часу коштів вистачило лише на 3 ліхтарі, які розташовані в центрі. Проте село потребує мінімум у п'ять разів більше, бо ж має дві великих вулиці. Під час об'єднання ті сільські ради, які господарюватимуть разом як Поворська ОТГ, вирішили однією із перших вирішити проблему з освітленням. Амбітна ціль – модернізація всього вуличного освітлення із встановленням сучасного енергозберігаючого обладнання, а ще – ремонт доріг та закладів культури, щоб люди мали де поспілкуватися.

Ініціатором об'єднання чотирьох сільських рад ще 2015-го був нинішній голова громади Сергій Семенюк. Проаналізувавши перспективи, які дає реформа децентралізації для села, став пропагувати якнайшвидші зміни. Проте шлях до ОТГ виявився непростим і громада утворилася лише рік потому. Після об'єднання зажевріла надія, що зміни будуть швидкими, проте додалося відповідальності і довелося приймати важкі як для керівника рішення, пригадує Сергій Семенюк. Попри велике фінансове навантаження, він вирішив зберегти місцеву музичну школу і донині утримує дві пожежні бригади.

Зараз скарбниця громади наповнюється переважно від податків з доходів фізичних осіб, оскільки на території Поворської ОТГ багато бюджетних установ, а також коштами від плати за землю. Робочі місця для мешканців забезпечує знана у всьому краї діюча військова частина, а податки залишаються, знову ж таки, на місці. І хоча після об»єднання власних ресурсів у громади побільшало в рази, в силу об'єктивних причин, коштів на швидке оновлення інфраструктури не вистачає. І досі болючою для громади проблемою залишаються школи, садочки і дороги. Проте зміни, яких так чекали мешканці віддалених сіл громади, уже розпочались, а це означає лише одне: у поки темного села Світле є майбутнє і найближчими роками воно не зникне з мапи України.

Ольга ШАРУТА