«Донька в садочку розказує, що тато працює в патрульній поліції», – Вадим Клодчик

17 травня 2019 року погода в Ковелі була сонячною і теплою, не зважаючи на прогнози дощу вранці.

А півтора роки тому, 19 грудня 2017 року, коли у Луцьку складали присягу нові патрульні поліцейські, було морозно і холодно, – йдеться на сторінці патрульної поліції у Волинській області у Facebook.

Рядовий поліції, старший інспектор, який виконує функції командира взводу, 27-річний Вадим Клодчик пригадує той день з усмішкою.

Чоловік хотів стати патрульним ще під час найпершого набору, але тоді не склалось. І через 2 роки мрія таки збулась: 19 грудня 2017 він склав присягу на вірність українському народові.

За цих півтора роки помітно змужнів та став мудрішим. Нелегка служба, робота з негативом, постійний стрес даються взнаки. Попри це, інспектор позитивно налаштований, він безмежно любить роботу і може розповідати про це годинами, а ще тішиться трирічній донечці Златославі і дружині, яка в усьому підтримує.

До речі, обоє приїжджали аж з Камінь-Каширщини, де і проживає сім’я, аби привітати тата і чоловіка з прийняттям присяги того дня…

РОЗІБРАТИСЯ В УСЬОМУ І ДОПОМОГТИ 

«Донька в садочку усім розказує, що тато працює в патрульній поліції. Днями запросили на зустріч в садочок з дітьми, розповів про правила дорожнього руху для найменших. Радості дітей не було меж», – теж з усмішкою розповідає Вадим.

Під час патрулювання Ковеля, телефон командира не замовкає: один екіпаж радиться, як краще оформити ДТП, інший просить перерву на обід, певні задачі ставить керівництво.

О 12 годині надходить звернення інформаційного характеру про велику яму на тротуарі, що несе загрозу пішоходам. Одразу приїжджають туди, фіксують вибоїну, передають інформацію через спеціальний чат поліцейським з відділу безпеки дорожнього руху. До речі, в патрульній поліції працюють переважно молоді люди, які використовують усі доступні сучасні методи роботи. Тому сфотографувати яму, переслати профільному спеціалісту, аби той швидше відреагував і направив вимогу на утримувача дороги, набагато краще, аніж довго писати різні папери.

Усі ковельські патрульні люблять розповідати про вулицю Олени Пчілки, де нині односторонній рух. Кажуть, що саме завдяки їхній посиленій роботі водії тепер більше дотримуються правил. Однак зайвий раз заїхати і перевірити все одно потрібно.

На вулиці весна, теплий день, п’ятниця, тож рух і людей, і транспортних засобів дуже насичений. Пішоходи, як завжди, перебігають дорогу, де попало, а водії порушують правила паркування.

Проїжджаємо вулицею Незалежності, біля залізничного вокзалу, біля ринку, їдемо на «Ковельсільмаш», – грубих порушень не виявлено.

«От, наприклад, оце кільце вулиць Грушевського й Шевченка: тут завжди на острівцях стояли автомобілі. Коли ж ми почали їх штрафувати, вже не паркуються тут. Штраф за це 255 гривень», – розказує Вадим.

Взагалі, чоловік більше віддає перевагу оформленню порушень правил дорожнього руху, нетверезих водіїв, адмінправопорушень. Однак патрульний має бути спеціалістом з багатьох питань: де треба, психологом, де медиком, де рятувальником.

НА ЩО ВИКЛИКАЮТЬ І ЧИМ ДОРІКАЮТЬ 

«Часто є виклики про насильство в сім’ї. Але в більшості випадків вони не підтверджуються. Ми приїжджаємо, а там жінка з чоловіком вже помирилися, або ж розібралися між собою у нашій присутності. Недавно був виклик від пані, мовляв, потребує допомоги поліції, ми приїхали, а вона каже: «Привезіть мені негра!» Так і каже! Звісно, оформили протокол за статтею 183 КупАП – неправдивий виклик. Буває різне, але на все треба відреагувати, приїхати, поспілкуватись, встановити всі обставини. Раніше, коли тільки почали у Ковелі працювати, було 2-3 виклики за зміну. Зараз набагато більше, отже, це свідчить про довіру, яка зростає. Люди телефонують з різним на 102, ми на все реагуємо, і нам довіряють, бо ми не лишаємо людину в біді», – каже патрульний.

«Вадим відповідально ставиться до служби. Це його й вирізняє. Комфортно з ним в екіпажі, бо знаєш, чого очікувати від напарника», – каже про колегу інспектор Сергій Левщук

Вадим погоджується: «Є такі патрульні, які приходять, аби «попробувати». Прийшли, побули кілька місяців і з’ясували, що це «не їхнє». Звільняються. Приходять інші. Я такого не розумію, це ж не робота в офісі десь, це велика відповідальність. Багато працює жінок, двоє перевелись зі Сходу сюди, перебували тут як придані сили і вирішили залишитись».

Розповідає, що по службі трапляються різні випадки, але все ж намагається це в родину не приносити, бо дружина й так «усе знає про роботу».

«Досі є люди, які можуть дорікати, що ми за їхні податки живемо, і вони нам машини купили, форму. Це трохи дивує. Якщо ставлення нормальне, я можу обмежитись профілактичною бесідою. Якщо ж люди п’яні, то одразу нас «звільняють», дзвонять, «кому треба», погрожують і так далі», – каже з гіркотою.

«Я не збираюсь бути якимось, щоб подобатись іншим. Є таким, який є, і нехай мене сприймають таким», – говорить Вадим.

Нетверезі водії досі трапляються і в Ковелі, хоч їх кількість помітно знизилась.

«Кілька місяців тому ми виявили такого о 4 ранку на вулиці Незалежності. Водій поїхав, ми – за ним. Наздоганяли кілька хвилин, доки той не з’їхав у кювет. Встановили, що його вже оформляли за керування в стані сп’яніння. І після цього знову зупиняв його, та був тверезим. Зараз дивився в рішення суду – чоловіка позбавили права керування. А недавно отримали повідомлення про водія на заправці, з ознаками сп’яніння, заблокували його там, але він поїхав далі. Наздогнали на вулиці Незалежності, якраз біля відділку поліції. Теж був ранок, ішли наші хлопці на перезмінку, покидали рюкзаки і побігли його затримувати, витягли з машини. Оформили все, як належить», – це розповідь лише про дві напружені події з двох звичайних змін.

ЗА ПІВТОРА РОКИ СЛУЖБИ – ЗНАЧНИЙ ДОСВІД

На вихідні ж популярні виклики про бійки та порушення тиші, різні адмінправопорушення.

«Є такі «злачні» клуби, де полюбляють затіювати бійки, але коли ми приїжджаємо, наводимо порядок, повага є», – каже патрульний.

«Буває, оформляємо ДТП, а пішоходи все одно сунуть з порушеннями. Недавно збили дитину, ми охороняли місце події, робимо зауваження пішоходам – а їм байдуже і на своє життя, і на інших! Минулого року нам водій запропонував 400 гривень хабара. Ми попередили про кримінальну відповідальність, а він поклав гроші між сидіння. Оформили на нього постанову та викликали слідчого», – теж розповідь лише про дві звичайні події з двох звичайних змін.

Переглядаючи листівку про набір в патрульну поліцію, розказує, що іноді радить знайомим подавати анкету в патрульну поліцію. Але робити це свідомо.

«Час від часу запитують, що для цього треба. Кажу, що заповнити анкету (http://anketa.patrol.police.gov.ua/), скласти тести, здати фізичні нормативи, пройти військову лікарську комісію, співбесіду. Питали навіть, чи правда, що заплата 10 тисяч, чи це відповідає дійсності. Головне, що варто усвідомлювати, - це служити і захищати. На жаль, дехто цього не розуміє. Уже патрульна поліція існує четвертий рік, а досі плутають нас і ГУНП. Мене питають, чому я в Камінь-Каширський не переводжусь, але ж це зовсім інші підходи до роботи», – впевнений патрульний.

«Ось виповниться два роки, як служу, будемо пробувати отримати житло. Позитивно, що для поліцейських з’являються такі соціальні програми», – сподівається Вадим.