Колишній підприємець з Ковеля «засвітився» у резонансній справі про хабарництво в СБУ

Ковельський підприємець з досвідом автомеханіка і прикордонної служби за 5 місяців продав товарів для Нової української школи на понад два мільйони гривень і «закрився».

Про це пише центр журналістських розслідувань «Сила правди» в рамках проєкту підтриманого National Endowment for Democracy.

Зазначається, що серед сотень минулорічних закупівель товарів для волинських шкіл в рамках реформи «Нова українська школа» знайшов ряд сумнівних угод.

Минулоріч перед стартом нового навчального року освітяни і управлінці були заклопотані закупівлею меблів і дидактичних матеріалів для Нової української школи. На цей проект у 2018-ому уряд виділив 1,4 мільярда гривень. Однак почати навчальний рік у всеозброєнні не вийшло. Кошти не надходили вчасно, пропозиція не задовольняла попит. Разом з тим знайшлися спритники, які швидко зорієнтувалися у ситуації і зуміли частково забезпечити потреби навчальних закладів.

У поле зору журналістів підприємець з Ковеля Михайло Воробйов потрапив випадково. Він був потерпілим у справі про хабарництво. У суді молодого чоловіка, уродженця міста Ясинувата Донецької області, представили як прикордонника. За версією слідства, полковник контррозвідки СБУ Анатолій Семенюк вимагав, щоб військовослужбовець Луцького прикордонного загону сприяв контрабандистам і приносив йому від них «подяку». А за те він не буде направляти Воробйова в АТО. Проте в ході судового розгляду обвинувачений і потерпілий примирилися і справу закрили. Ще під час засідань Михайло Воробйов зазначив, що більше не служить прикордонником – займається підприємницькою діяльністю – продає книги у Ковелі.

Виявилося, що дійсно продає і досить успішно. З допомогою системи аналітики публічних закупівель «Clarity Project» ми відстежили історію успіху Михайла Воробйова. 

Воробйов Михайло Сергійович зареєструвався підприємцем наприкінці червня 2018-го року. Вже за два тижні він уклав два контракти з Шацькою селищною радою на понад 244 тисячі гривень. Йшлося про постачання меблів і фурнітури. 

У серпні Михайло Воробйов уклав ще десять договорів на майже мільйон гривень, у вересні – два на 162 тисячі, у жовтні – один на 406 тисяч і у листопаді – один контракт на 71 тисячу гривень. Далі підприємець був неактивним і вже наприкінці березня 2019 року офіційно припинив діяльність. 

Таким чином Михайло Воробйов за 5 місяців активної діяльності подавав документи на участь у 20 закупівлях і уклав 17 контрактів на постачання меблів, фурнітури, навчальних посібників і дидактичних матеріалів з закладами освіти Шацького, Ратнівського, Іваничівського, Володимир-Волинського, Ковельського, Рожищенського та Cтаровижівського районів. Загальна сума контрактів сягнула 2 мільйонів 68 тисяч 660 гривень. Непогано як для вчорашнього прикордонника.

Усі закупівлі, що відбулися, були неконкурентними. В двох випадках підприємець Воробйов «змагався» зі «спорідненими» ФОПами: Скиданюк Людмилою Василівною та Богінською Світланою Сидорівною. Як свідчать документи, опубліковані в системі «Prozorro», конкуренти мали однакові контактні номери телефонів, а от цінова пропозиція відрізнялася. Щоправда, тоді торги не відбулися, бо учасників визнали такими, що не відповідають кваліфікаційним критеріям.

З документів, поданих Михайлом Воробйовим на торги, довідуємося, що він, нібито, орендує приміщення на 80 квадратних метрів та автомобіль «Volkswagen T5», має деяку власну оргтехніку. Аналогічну довідку про матеріально-технічну базу подає на торги і ФОП-двійник з селища Любешів Скиданюк Людмила Василівна. 

Як зазначалось вище, спільного у здавалося б різних постачальників товарів для Нової української школи та й загалом для закладів початкової та середньої освіти чимало. Так, зокрема, підприємці Михайло Воробйов, Людмила Скиданюк, Світлана Богінська, Сергій Богінський мають спільний контактний номер телефону у Луцьку. Він збігається з номером магазину-гуртівні «Дім книги». 

У картці учасника торгів на «Prozorro» суб'єкта малого підприємництва Михайла Воробйова також вказана поштова адреса у Луцьку, що збігається з адресою гуртівні. Окремі файли договорів так і називаються «Дім книги», або ж цю назву вказано в реквізитах. Поштові скриньки ФОПів Скиданюк та Богінської також співзвучні з назвою гуртівні.

У липні 2018 року Шацька селищна рада двічі укладала договори з підприємцем Михайлом Воробйовим. Купували меблі на понад 119 тисяч гривень та дидактичні матеріали на майже 125 тисяч гривень для комплектування кабінетів початкових класів «Нової української школи». Натомість, головний спеціаліст гуманітарного відділу Шацької селищної ради Світлана Омельчук каже, що торік меблі і дидактику їм постачав саме магазин «Дім книги» з Луцька. 

Тож журналісти «Сили правди» вирішили відшукати підприємців і запитати про умови співпраці.

Михайло Воробйов мешкає у Ковелі. За місцем реєстрації ми виявили добротний маєток з триповерховим будинком на майже 600 квадратних метрів. Як свідчать дані кадастрової карти, земельна ділянка під садибою належить ковельському підприємцю Юрію Рахлінському. А от господинею дому є начальниця управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Волинської митниці ДФС Тетяна Рахлінська. 

Ні підприємства, ні, власне, самого продавця книг за офіційною адресою не виявилось. Насправді, Михайло Воробйов проживає в значно скромніших апартаментах - в одній з ковельських багатоповерхівок. 

2

Михайло Воробйов відчинив двері, розпитав хто і з якою метою цікавиться його персоною. Усі дані про візитерів методично записав у блокнот. Він підтвердив, що закінчив з книжковим бізнесом. Про причини сказав скупо:

«Больше не хочу этим заниматься. Нужно расти. Вы ж уже написали, что я успешный», – сказав Михайло Воробйов. 

На решту питань, зокрема і про його роль у справі про хабарництво  контррозвідника, відповідати відмовився. 

«Вы написали последнюю статью? Так это вы меня опустили. Ай-яй-яй такой хабарник, а я не довел дело до конца. А вы хотя бы суть знаете? И это что надо было писать все? Если хотите я сейчас наберу к своим знакомым и они расскажут вам кто я. Я на вас обиделся», – додав чоловік.

Згодом журналістці «Сили правди» зателефонували з «Дому книги». Зустріч призначила Світлана Богінська, яка виявилася фактичним керівником мережі книжкових магазинів на Волині і Рівненщині. Жінка розповіла, що перебуває в дружніх стосунках з матір'ю колишнього прикордонника. Вони – односельці. Каже, хотіла допомогти Михайлові, коли він повернувся з АТО. На запитання, чи справді він здійснював підприємницьку діяльність чи це лише фіктивний ФОП, Світлана Богінська каже, що він укладав договори і розвозив продукцію в райони. 

«Ми є офіційними представниками київських фірм. У нас в кожному райцентрі є підприємці, з якими ми працюємо багато років поспіль і вони закупляють товари в нас і ми маємо укладені договори. У нас був укладений договір. Міша й далі працював би дистриб’ютором, але у нього нова робота, несумісна з такою діяльністю. Але нехай він вам сам про все розкаже», – зазначила Світлана Богінська.

Ці закупівлі зацікавили експертів громадської ініціативи «Prozorra Волинь». Зокрема, керівник ініціативи Анна Артьомова звернула увагу на пов'язаність підприємців: 

«Пов’язаність ФОПів Михайла Воробйова, Людмили Скиданюк, Світлани Богінської та Сергія Богінського заслуговує окремої уваги. Якщо Антимонопольний комітет виявить спотворення результатів торгів цими суб’єктами, то на них може чекати штраф та заборона участі у закупівлях протягом наступних 3 років»

Окрім того експертка каже, що залучення ФОПів юридичною особою, які фактично здійснюють її ж функції, це схема, яку бізнес використовує досить часто.

«Схема проста. Для прикладу, існує бренд або магазин. Споживачам здається, що власником такого бренду або магазину обов’язково є компанія (юридична особа). Однак власники бізнесу з метою оптимізації витрат та сплати значно менших податків реєструють з десяток «своїх» підприємців. Як тільки сума операцій, проведених через одного ФОПа досягає встановлених законом лімітів, його діяльність призупиняють до наступного року або взагалі ліквідовують. Історія з Воробйовим дуже схожа на цю схему. Як ФОП він проіснував рівно 9 місяців – 3-4 квартал 2018 року та 1 квартал 2019 року. Схоже, що він пропустив через себе максимальну кількість операцій і вирішив закритись», – зазначила Анна Артьомова.