«Врятуйте наші душі, ми потерпаємо від посухи!»
Тривала спека гнітить людей і природу. Ковель споконвіку «плавав» у воді. Сьогодні у приміських лісах пересохли всі болітця.
Підходимо до глибокої (два метри) канави і спускаємося на дно. Можна йти в туфлях по дну майже два кілометра. Доходимо до невеликої калюжі.
Вода зникає у червні і так до листопада, а в деякі роки аж до грудня. Колись заболочений край сьогодні страждає від безводдя.
Ковель у самому центрі Волинської області і ми добре бачимо всі округи. Ситуація скрізь така ж: пересохлі канали, обмілілі річки, вода покидає береги озер. Для прикладу показує Світязь, яким озеро було 24 серпня цього року. Вода відступила від торішньої берегової лінії здебільшого на 40 метрів.
А що буде, коли ситуація не стабілізується? Вся біда в тому, що зневоднення Полісся спровоковане штучно суспільством. Між іншим, луцькі та львівські науковці стверджують, що осушення негативно впливає навіть на віддалені угіддя.
Поліські ґрунти вкрай вразливі до посух.
Волинські поети і поетеси оспівують синьооку Волинь. Але якщо справи підуть так і надалі, то доведеться співати вже про чорнобриву: випалені торф’яники, обгорілі ліси. І все ж таки, думаю, що навіть незначними зусиллями справу ще можна поліпшити. Якщо хтось захоче взятися…
Василь КОЗАК,
природознавець
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
Коментарі