Коли дитину слід показувати неврологу. ПОДКАСТ

Перші місяці життя у дитини – період активного дозрівання структур головного мозку, розвитку психічних та моторних функцій. Якщо у процесі розвитку є порушення, їх важливо виявити якомога раніше. Без своєчасного втручання патології розвитку нервової системи можуть призвести до важких наслідків у майбутньому: затримки психомоторного розвитку, поведінкових проблем, неврозів, складнощів у навчанні.

Про це говоримо з Оксаною Валеріївною Кужель, лікаркою-неврологинею дитячою, завідувачкою денного стаціонару комунального підприємства «Луцька міська дитяча лікарня» в програмі «Район здорової людини», яка виходить щопонеділка о 15:00 в ефірі радіо CiD fm.

Розмову також можна СЛУХАТИ В ПОДКАСТІ:

 – Пані Оксано, діти з якими неврологічними недугами є найчастішими пацієнтами?

– Левову частку особисто моїх пацієнтів, напевно, є дітки першого року життя, діти, які приходять на профілактичні огляди на першому році життя і дітки, які мали ті чи інші проблеми під час народження, і звертаються до невролога по причині поганого самопочуття, поганого розвитку і т.д.

– Як працювати з цими «найменшими комашками», складно, чи ви вже звикли?

– Ні, не складно.

– Буває складно з їхніми батьками, напевно?

– Що стосується дитячої медицини, педіатрії, то там, звичайно, складніше з батьками. Діти – це завжди дуже приємно, дуже позитивно.

– У якому віці повинна відбутися перша зустріч немовляти і невролога, і навіщо це потрібно?

– Це індивідуально. Основною проблемою, яка виникає на першому році життя – це проблеми під час вагітності і народження дитини. Відповідно, якщо вагітність є обтяжена, то перша зустріч відбувається ще в пологовому будинку. Я, як консультант в пологовому будинку, діток оглядаю на 3, 4, 5, 7 доби по стану здоров’я. Якщо йдеться про дітей, які виписані з пологового будинку з діагнозом «здоровий», перший візит до невролога варто зробити в одномісячному віці.  Найбільші зміни в організмі в рості, в розвитку дитини це – місяць, 3 місяці, пів року, 9 місяців.

Читайте також: Що таке геморой та як йому запобігти. ПОДКАСТ

– На що лікар-невролог при огляді дитини звертає увагу в першу чергу?

– Як і у іншого лікаря, при огляді – це увага на зовнішній вигляд. У невролога – стан шкірних покривів, далі голова – форма голови, тому що є різні порушення, які стосуються власне цього, стан великого тім'ячка, стан черепних швів. Далі для невролога – це обличчя: фіксація погляду, симетричність і синхронність очних яблук, положення очних яблук, симетричність самого обличчя, емоційність.  Далі іде неврологічний огляд – рефлекси, оцінка м’язового тонусу, оцінка моторних навичок і т.д.

– Ще за тім'ячко одразу запитаю, до якого віку, до скількох місяців воно має стягнутися?

– Зарости. Півтора року, але це все індивідуально.

– Які проблеми немовлят повинні насторожити батьків, та стати приводом походу до фахівця?

– Якщо йде мова про дитинку до 1 місяця, дитина їсть, спить, дитина ходить в туалет – орієнтуватись на ці показники. Дитина плаче – це є нормально, спокійно спить. Якщо сон тривожний – це можуть бути проблеми із животиком.

– Поговоримо про затинання, які причини його виникнення?

– Затинання – нейрогенне захворювання, психосоматичне. Розшифрую, нейрогенне – це те, що виникає з подачі нервової системи, а психосоматичне – це те, що виникає, тоді,  як ми бачимо, що щось не так із мовним апаратом, але при цьому мовний апарат сам по собі не страждає.

– Що робити тим батькам, дитина яких затинається?

– Якщо батьки бачать, що дитина почала затинатися, то насамперед потрібно всією родиною подумати про те, що сталося, адже воно виникло або в разі якоїсь гострої психологічної травми, або в наслідок тривалого і хронічного стресу. У кожного свій поріг болю та емоційності. Наприклад, флегматична, спокійна дитина дуже тяжко переживе підвищення голосу, а активна, яка сама шумить – легше.

– Для діток якого віку характерне затинання?

– Це ураження мовного апарату, тобто дитина, яка говорить чи починає говорити.

– Чи піддається затинання повному лікуванню? І наскільки тривалий цей процес?

– Якщо ми не змінимо щось в житті дитини, то лікування не допоможе. Перш за все, забираємо причину, а тоді додаємо медикаментозне лікування. Виписують легкі седативні препарати на основі трав, на основі магнію чи препарати для урівноваження імпульсу, що поступає від головного мозку до мовного апарату. До речі, проблеми можуть бути не тільки в сім’ї, а й при входженні дитини в соціум, якщо вона важко переносить адаптацію.

Читайте також: Неврози, депресія, паніка: правда та міфи про лікування неврологічних хвороб. ПОДКАСТ

– Які існують види затримки розвитку, та які причини їх появи?

– Можуть бути затримки психічного розвитку, мовного, одночасно психічного і мовного, моторного розвитку чи їх поєднання.

– Затримка розвитку у дитини – це вирок?

– Якщо важке ураження нервової системи. Якщо йдеться про затримку в обмінних процесах, то їх корегують, можна одужати. Важкі перспективи у вроджених вад, наприклад, головного мозку.

– На що батькам слід звернути увагу, щоб вчасно помітити, що з дитиною щось не так?

– У перші місяці дуже складно відмітити проблеми, що пов’язані з розвитком. У 3 місяці можна помітити, що дитина не дивиться в сторону матері, не посміхається, не видає звуки, не тримає голову.

– Як ви ставитесь до різних роликів в інтернеті, які розказують як самостійно побороти ту чи іншу проблему у дітей?

– Чесно, ні одного такого ролика не дивилася. Думаю, різні ролики бувають, тому тут важко сказати.

Читайте також: Онкогематологія: проблеми діагностики та лікування. ПОДКАСТ

– А як ви ставитесь до народних методів лікування?

– Народна медицина повинна бути в світі, а народні методи лікування типу «настоянки з дідових шкарпеток», то це не дієво.

Запитання від слухачів

– Дитині 4,5 роки, помітили, що при ходінні підтягує ліву ніжку і згинає у коліні. Ортопед сказав, що це тип ходьби, неврологічних відхилень при планових оглядах не було. Що може бути причиною і чи не пізно ще виправити це?

– Тяжко відповісти, бо бажано дитину подивитися, перевірити тонус м'язу, рефлекси. Це можна зробити тільки на прийомі.

– Коли немовля можна починати ставити на ніжки?

– За умови, що дитина здорова і розвивається нормально, нема потреби ставити її на ніжки, вона сама це зробить. Якщо йдеться про дитину, що має проблеми з розвитком, проблеми з тонусом, то рекомендацію може дати лікар-невролог, реабілітолог чи масажист.

Читайте також: Вакцинація в умовах пандемії. Чому не варто боятися щеплень. ПОДКАСТ

– Наступне запитання щодо тонусу м'язів.  Чи можна його позбутися за допомогою масажу?

– Так, але дивлячись, який це тонус. Якщо йдеться про формування церебрального паралічу, то один масаж не допоможе.

– Чи радить лікар використовувати ходунці?

– Категорично ні.

– Профілактичні візити потрібні?

– Так. Часто можна почути, що дитина вредна, не хоче вчитися, то краще її зводити до невролога. Консультація ніколи не може бути зайвою.

– Дитина часто прокидається, погано спить, варто показати лікарю чи «чайочки заспокійливі попити»?

– До лікаря потрібно йти. Маленькій дитині, яку ти не можеш зрозуміти, давати щось на свій розсуд абсурдно. Недаремно існує доказова медицина, люди роблять дослідження для того, щоб знати, як робити правильно у тій чи іншій ситуації.

Правда і міфи

– Затинання переростає з віком. 

– Можливо, нервова система стає стабільнішою. Зазвичай, це індивідуально. Розраховувати на це не потрібно.

– Невроз з часом може сформувати залежність: ігрову, наркотичну.

– Це правда. Невроз виникає на фоні чогось, тобто це якась аноксія при народженні чи успадкований темперамент. Вона може жити в умовах, які роблять її нещасною, тому й шукатиме розради в алкоголі, наркотиках. Ризик дуже високий. Всі проблеми дорослих – родом з дитинства.

– У заїканні дитини винні батьки.

– Не завжди. Якщо і так, то не спеціально.

Читайте також: Як запобігти порушенню постави у дітей. Правда та міфи про методи профілактики сколіозу. ПОДКАСТ

– Заїкання негативно позначається на інтелекті.

– Думаю, це міф.

– Хлопчики більш схильні до затримки мовного розвитку, ніж дівчатка.

– Справді, існує навіть така статистика. Не знаю, яка причина того, але це так.

– Якщо дитина довго не розмовляє, то це не проблема, варто просто почекати.

– Добре, почекаємо, і що з того? Не можна потім повернутися в той ранній вік, щоб щось виправити. Я вважаю, що потрібно працювати над цим. Нічого поганого не буде, якщо мама зверне увагу та прийде до спеціаліста.

– Якщо батьки розмовляють між собою різними мовами, то дитина відставатиме в розвитку.

– Для дитини, що розвивається нормально – це буде тільки плюс. Якщо дитина має проблеми із мовою, то це справді може погано впливати, вона не аналізує їх, а просто збирає в голові.

– Якщо старші діти дуже балакучі, то менші відставатимуть у мовному розвитку.

– Це так само як у попередньому міфі. Якщо проблеми присутні, то це може бути перешкодою.

– Якщо дитина смокче соску, то неодмінно відставатиме у мовленні.

– Тут немає абсолютно ніякого зв’язку. Діло насправді не в сосці, а чому в дитини в 2 роки досі є бажання до цього рефлексу. Це для неї може бути способом заспокоєння, потрібно проаналізувати ситуацію.

– Щоденні стреси можуть викликати невроз навіть у несхильної до цього дитини.

– Звичайно, не тільки дитини, а й в дорослого. Вода камінь точить.

– Невроз – хвороба модна.

– Тільки, якщо хтось намагається цим маніпулювати, то так можна трактувати.

– Неврози бувають тільки у капризних дівчаток.

– Можливо, про підлітків так можна говорити. Взагалі це насаджено фільмами, книгами. Істеричні хлопці теж є, я їх бачила. Істерика – це ще часто спосіб маніпуляції. Всі ми народжуємось егоїстами, а в процесі соціалізації, з віком, ми змінюємось.

Спілкувалася Вікторія ЖУКОВСЬКА

До публікації матеріал підготувала Діана КОСТЮК