У Ковелі розпочався гучний судовий процес за позовом директора МПП «Землемір» Інни Конащук (дружини екс-радника мера міста Юрія Конащука) до депутата Ковельської міської ради з фракції «Солідарність» Ірини Роїк про захист честі, гідності та ділової репутації.
Ірина Роїк очолює тимчасову контрольну комісію міськради, що довгий час вивчає правомірність встановлення Інною Конащук у центрі Ковеля павільйону під магазин. Місцеві жителі виступили категорично проти такої «забудови» у своєму дворі, протестували із плакатами на сесії. Ірина Роїк під час сесійного засідання у мікрофон заявила, що МПП «Землемір» з 2004 по 2008 роки не платило орендну плату за користування земельною ділянкою, а сам договір оренди взагалі не можуть знайти. І це при тому, що фірма, за її словами, збільшила орендовану територію з 9-ти до 35-ти квадратних метрів.
Інна Конащук назвала слова депутатки «неправдою» і подала позов до суду. Провадження по справі головуючий суддя Петро Бойчук відкрив ще у серпні 2017 року. Перше судове засідання мало відбутися 28 вересня, але того дня була сесія міської ради, а 13 листопада Ірина Роїк не змогла прийти до суду, бо перебувала на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні Ковельської центральної районної лікарні.
Інтереси позивачки захищає адвокат Єлизавета Агеєва, яка тривалий час працювала заступником голови Ковельського міського та міськрайонного суду. Представником відповідачки виступає Галина Артюшенко, котра є секретарем громадської ради при Ковельській міській раді і минулого року захищала депутата міськради Галину Стасюк, яка судилася з мером Олегом Кіндером через скандальне «кнопкодавство» на сесії.
Після обіду в середу, 10 січня, подивитися судове засідання прийшло чимало ковельчан, в тому числі депутати міської ради Юрій Міцура («Солідарність»), Володимир Бичик («Свобода»), Володимир Косцьов’ят та Галина Стасюк («УКРОП»), учасник Помаранчевої революції та Революції гідності, невтомний борець за правду Сергій Котік та багато інших.
Як повідомив спецкор газети «Вільна думка» Микола Силюк, на початку засідання кілька свідків по справі залишили судову залу, як того вимагає чинне законодавство. Коли головуючий Петро Бойчук запитав, чи є в учасників процесу заяви чи клопотання, слово взяла представниця позивачки.
«Перед початком судового засідання в даній справі здійснюється відповідне фіксування судового процесу. Сторона позивача – позивач і її представник заперечують щодо відео і фотозйомки нас і використання даного… і використання фото і відеозйомки. Я вас попереджую. Я заявляю про це. Є уже рішення судів в даному випадку, в тому числі і Європейського суду. Це можна здійснювати лише за згодою суду. Так що я подаю заяву. Ми не даємо згоду на поширення і фотографування нас. І відеозйомку», – виголосила Єлизавета Агеєва, яку підтримала Інна Конащук.
Дивно, що Єлизавета Олександрівна позитивно згадала Європейський суд. У 2014 році, ще будучи головуючою по справі місцевого товариства «Каскад», де предметом судового спору стали перешкоди в реалізації права власності на будівлю, яка належить товариству з 1997 року, вона дозволила собі висловлювання щодо Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нарікаючи, таким чином, на існування цього міжнародного законодавства.
«Я, наприклад, лишала заяву без руху, но в нас є злополучна Європейська конвенція, що не можна позбавляти права громадянина доступу до суду», – мовила тоді на судовому засідання Єлизавета Агеєва.
Наразі нашому виданню не відомо, що там «нарила» колишня суддя, згадуючи «практику» Європейського суду. Хочеться, щоб вона знала: право на здійснення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів реалізується без отримання окремого дозволу суду, що виключає можливість постановлення судом ухвали про дозвіл або відмову в дозволі на реалізацію такого права. При цьому, суд не приймає рішення з даного приводу ані у формі окремих процесуальних документів, ані у формі внесення його змісту до журналу судового засідання. Постановлення ухвали про дозвіл чи відмову у дозволі на здійснення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів розглядається як порушення статті 19 Конституції України. Детальніше, можна почитати тут.
Втім, суддя Петро Бойчук задовольнив заяву Єлизавети Агеєвої та заборонив відео та фотозйомку позивача та її представника у судовому засіданні.
Агеєва також зачитала клопотання від Конащук про те, що під час підготовки позовних матеріалів, збирання доказів у справі останньою понесені судові витрати: сплачено судовий збір у сумі 640 гривень, оплачено гонорар за надання правничої допомоги адвоката при складанні позовної заяви та збирання доказів у розмірі 5 тисяч гривень, укладено угоди з адвокатом на ведення цивільної справи в суді першої інстанції в розмірі 4 тисячі гривень, разом – 9 тисяч 640 гривень.
Позивачка просить стягнути на свою користь з відповідачки вищевказані витрати. Стало відомо, що угоду про надання правової допомоги підписали Інна Конащук та Василь Ковальчук. Суд долучив це клопотання до матеріалів справи.
Галина Артюшенко сказала, що 13 листопада 2017 року відповідачка не змогла прибути в суд через хворобу, а тому через канцелярію суду вже подано довідку з лікарні, яка підтверджує її стаціонарне лікуванні з 10 по 20 листопада. Також повідомила про подане заперечення на позовну заяву. На це Єлизавета Агеєва мовила, що провадження у справі було відкрито ще у серпні 2017 року, двічі справа призначалася до судового розгляду, а тому сторона відповідача не подала вчасно заперечення, а оскільки воно є дуже об’ємне, то попросила суд надати строк для ознайомлення.
Головуючий оголосив перерву в судовому засіданні до 14-ої години 30 хвилин 26 січня.
