У ковельському музеї Самійла Підгірського відзначили День Соборності України
Учасники Українського національно-визвольного руху кінця 80-х та початку 90-х років провели урочисті збори з нагоди Акту Злуки.
Сторіччя Соборності України відзначили ветерани Українських національно-визвольних змагань у меморіальному музеї-квартирі Самійла Підгірського, що знаходиться у Ковелі біля перехрестя вулиць Грушевського та Міцкевича.
Шкода, що ковельська міська влада нікого з них не запросила на урочисті збори в Народний дім «Просвіта». Хоча й перших осіб міста на тих зборах не було, бо вони поїхали на партійний з’їзд «Батьківщини». За відсутності мера Олега Кіндера та секретаря ради Віри Федосюк відбувся лише святковий концерт.
«Мабуть, місцеве керівництво переймалося більш важливішими для них справами, ніж сторіччя Акту Злуки, висуванням кандидатом на посаду Президента України Юлії Тимошенко», – каже Заслужений працівник культури України Іван Сидорук.
Учасників зустрічі привітав з важливою для України ювілейною датою голова Волинського відділення Українського фонду культури, власник приватного меморіального музею-квартири Самійла Підгірського Генадій Сарапін, який наголосив, що, як і сто років тому, ми потерпаємо від того ж ворога Рассії, який знову намагається поневолити, а нині ділить наш нарід та землі на схід та захід.
Восьмидесятирічний ветеран визвольного РУХУ Василь Тимофійович Козак згадав про ті буремні дні та поділився власними роздумами про Україну та єдину Українську церкву.
Згадували історію. Перейнявшись розумінням та як 100 років тому, що тільки в єдиній Самостійній Соборній Українській Державі в українців буде «своя Воля і своя правда», мільйони людей 21 січня 1990 році, у день 71-річчя Злуки УНР і ЗУНР, взялися за руки, з’єднавши Івано-Франківськ (через Львів) і Київ, створивши «живий ланцюг» єднання.
Володимир Потапчук розповів, як власним «Запорожцем» їздив із побратимами під Житомир, де утворився розрив «живого ланцюга», як міжнародні перевізники просили українські національні прапори та нарукавні жовто-блакитні пов’язки «Ковельського краєзнавчого товариства «Підкова», що і нині діє при Українському фонді культури.
Долучалися зі своїми спогадами і міркуваннями про українську дійсність Іван Панасюк, Василь Скулинець та Петро Вільчинський.
Читайте також: У Ковелі відкрито музей українського адвоката і політика Самійла Підгірського
Коментарі